ФАХІВЦІ З НЕРУХОМОСТІ ПРОЙШЛИ КУРС НАВЧАННЯ ЗА ПРОГРАМОЮ ПІДГОТОВКИ СПЕЦІАЛІСТІВ З РІЄЛТОРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З 22 по 27 жовтня 2012 року в місті Ужгороді Асоціація фахівців з нерухомості (рієлторів) України проводила курси за програмою підготовки спеціалістів рієлторської діяльності. Подібні заходи проводяться АФНУ спільно з Фондом державного майна України починаючи з 2001 року. В Закарпатті така подія відбувалась вперше. Навчання проводилось за програмою «Операції з житловою та нежитловою нерухомістю». Основною метою цієї ініціативи є не тільки підвищення професіоналізму, відповідальності та якості послуг рієлторів, а й в підвищенні престижу рієлторської спеціальності в очах суспільства. Слухачі курсів, які пройшли навчання і успішно здали екзамени, отримали Свідоцтва про проходження навчання за програмою «Операції з житловою і нежитловою нерухомістю». Члени АСНУ, які закінчили курси, зможуть отримати сертифікат, який підтверджує кваліфікацію, необхідну для проведення операцій з нерухомістю на території України. Курси відвідували 35 слухачів серед яких були як фахівці з багаторічним досвідом так і новачки, які нещодавно почали займатися рієлторською діяльністю. Кожен слухач отримав масу нових, необхідних для здійснення професійної діяльності знань , познайомився з новаціями в українському законодавстві, обмінявся досвідом з колегами. Прикро, але доводиться констатувати той факт що з усіх агенцій нерухомості міста Мукачево кваліфікаційні курси пройшло лише АН Меркурій-Мукачево Сергій Альохін

ЗДОРОВА МОЛОДЬ - СВІТЛЕ МАЙБУТНЄ саме під таким лозунгом проходив в Мукачеві кубок «Меркурія» з футболу серед молодіжних аматорських команд. В кубку взяли участь вісім команд, зокрема: «Меркурій», «Атлант», «Центр», «Легіон», «Преміум», «Фокстрот», «Епіцентр-Беркут», «ZZ». Вік учасників футбольного свята від 15 до 47 років. Головною метою проведення турніру є пропаганда здорового способу життя серед молоді, виховання підростаючого покоління в спортивному дусі. Ціллю, яку ставили перед собою організатори та учасники спортивного дійства, є показати молодим людям, що спорт і зокрема футбол це гідна альтернатива тютюну, алкоголю та наркотикам. Адже замість того щоб «вбивати» час десь «за гаражами» з цигарками та пляшкою пива, можна весело і з користю для здоров’я проводити своє дозвілля в компанії друзів чи колег по роботі Позитивна дружня атмосфера, яка панувала на турнірі тільки ще раз це підтвердила. Адже між суперниками на полі склались хороші відносини, які виразилися у взаємоповазі та чесній спортивні боротьбі. За результатами зіграних матчів перше місце посіла команда «Епіцентр-Беркут». Друге місце вдалося вибороти команді «ZZ». На третьому місці опинилася команда «Меркурій». Ну а четверту позицію зайняли гравці команди «Атлант». < Команди, які зайняли призові місця були нагороджені цінними призами – кубками, медалями і грамотами. Крім цього комплекти медалей і грамот отримали і всі інші учасники кубку «Меркурія» . Окремо варто зазначити, що титул найкращого голкіпера турніру отримав гравець команди «Меркурій» - Оліферчук Микола, а Крістіан Малиш з команди « ZZ »став кращим нападаючим. Характерною рисою кубку «Меркурія» є те, що футбольне дійство проводилось без потужної спонсорської підтримки та покровительства. І це є ще одним доказом того, що вартість затрат на проведення подібних заходів не є позахмарною. Генеральним спонсором та організатором проведення кубку стало АН РІА «Меркурій-Мукачево», інформаційними спонсорами виступили газети «Наше Мукачево» та «Наша справа». Також велике подяка за допомогу в організації турніру Альберту Ільницькому та Славі Калію. Є надія, що подібні заходи, які спрямовані на підтримку та пропаганду здорового способу життя серед молодого покоління, будуть проводитися і надалі. І врешті-решт такі футбольні змагання стануть доброю, хорошою традицією. В зв’язку з цим хочеться звернутися до всіх тих, кому не байдужа доля наший майбутніх поколінь та всіх хто хоче внести свою частку в розвиток нашого міста. Якщо у Вас э можливість і бажання бути спонсором чи меценатом для організації подібних майбутніх турнірів звертайтесь за телефоном: +38-093-9952680

ЦІНА АГІТЛОКШИНИ Передвиборної агітація в Україні завжди знаходила своє відображення в ефірі вітчизняних телеканалів. Кожна наступна виборча кампанія характеризується посиленим бомбардуванням телеглядача схожим за сюжетом рекламним продуктом… Часто (майже 90 % випадків) цей продукт є досить низькопробним та не несе в собі жодної креативної ідеї. Інколи автори рекламних роликів просто копіюють основні ідеї та лозунги для всіх замовників. Тому нерідко в ефірі можна побачити безліч політичної рекламної продукції, яка різниться між собою тільки символікою партій та обличчями лідерів своїх політичних сил, в усьому іншому повторюючи одну і ту ж ідею. Кожного разу ми бачимо на екрані одні і ті ж самі пшеничні поля, труби заводів, річку Дніпро, синє небо та переповнені любов’ю до України лиця усміхнених політичних лідерів, чуємо «жахалки» про ненависних олігархів та «папередників», які винні у всіх смертних гріхах… і прекрасно розуміємо наскільки ці «шедеври телевізійного мистецтва» далекі від реальності і правди… Тим не менше кожен з нас, (хочемо ми цього чи не хочемо), змушений споживати цей продукт і змиритися з тим, що до закінчення виборів нікуди з екранів він не зникне. Левова частка партійних коштів у виборчій кампанії спрямовується саме на телевізійну рекламу. І це природно, адже телебачення є найбільш розповсюдженими засобом масової інформації і присутнє майже в кожній українській оселі. І хоча, як показала практика, неякісна телевізійна реклама часто може принести політичній силі негативний результат, жоден учасник виборів ніколи не відмовиться від використання такого медіаресурсу. Це як валіза без ручки, її важко нести, але і викинути шкода. Завжди зберігається ризик того, що відмовившись від телевізійної реклами, можна втратити певний відсоток виборців, які «поведуться» на рекламну кампанію конкурентів. Ось і змушена кожна з партій, в ім’я збереження статус-кво, «заселяти» на певний час ефірний простір українського телебачення. А задоволення це не з дешевих… Нещодавно LB.ua оприлюднив вартість розміщення 1 секунди політичної реклами на вітчизняних телеканалах та в радіоефірі. Отже, якщо у Вас є бажання розмістити свою політичну рекламу на телеканалах "Новий канал" і ICTV, то будьте готові до того, що мінімальна ціна на розміщення в ефірі передвиборної агітації під час виборчої парламентської кампанії (вартість однієї секунди ефірного часу) до 26 жовтня із 01:00 до 07:00 годин ранку становитиме 1,2 грн. В інший час доби ціна розміщення реклами на каналах залежатиме від дати її виходу. На "Новому каналі" до 2 вересня з 07:00 до 01:00 годин ночі вартість однієї секунди ефірного часу в будні становитиме від 4,76 до 179,76 гривень, а у вихідні - від 18,96 до 205,2 гривень. У цей самий час ціна на ICTV така вартість коливатиметься від 37,2 до 599,52 грн. Найдорожчим ефірний час буде з 3 вересня до 26 жовтня з 07:00 до 01:00. У цей період на "Новому каналі" вона становитиме від 20,52 до 211,08 грн. у будні дні і від 22,56 до 243,72 грн. у вихідні, а на ICTV - від 34,56 аж до 743,64 грн. Знову ж таки все залежатиме від «рейтинговості» годин в які виходитиме агітаційний матеріал. Довідка: Середня вартість однієї секунди мовлення на каналі ICTV становить 282,22 грн. Тобто один ролик тривалістю в двадцять секунд обійдеться замовнику в 5664,48 грн. На радіо «за дякую» поагітувати також не вийде. До прикладу, телерадіокомпанія "Ера", встановила тарифи від 15,03 грн. до 25,67 грн. Сума залежатиме від часу доби та днів, коли така реклама виходитиме в ефір. Вартість секунди ефірного часу для розміщення політичної реклами на каналі радіомовлення УР-1 Національної радіокомпанії становитиме від 7,34 до 90 грн. На каналі радіомовлення УР-2 від 6 до 20 грн. А на каналі радіомовлення УР-3 поагітувати можна буде за 3,34 грн. в секунду. Секунда мовлення на головному опозиційному каналі країни також обійдеться недешево. Ціни на розміщення рекламного продукту в ефірі телеканалу ТВі будуть коливатися в діапазоні від 3,56 грн. до 138,71 гр. і знову ж таки ціна залежатиме від часу виходу в ефір. Проте найбільшим «відкриттям року» для рекламодавців мабуть стали ціна на розміщення політичної агітації в ефірі «мегарейтингового» телеканалу "Банківське телебачення" (Банк-ТВ), що належить Національному банку України. Розцінки, що встановлені на цьому маловідомому медіа ресурсі, є не зовсім адекватними і становлять від 110,83 грн. до 513,18 грн. Такі ціни навіть для українських «важковаговиків» є надто високими, а для каналу, про існування якого мабуть багато хто з українців навіть не здогадувався, це взагалі щось неймовірне. Чому було прийнято рішення про запровадження таких високих цін, до кінця незрозуміло, будь-яке вмотивоване пояснення цьому знайти важко. Адже такі дії можуть тільки відлякувати потенційних замовників… Хоча можливо це і є головною метою. Закарпатські медіа також вже визначилися з тарифами на мовлення в передвиборчий агітаційний період. Нещодавно в газеті “Новини Закарпаття” з’явились інформація про ціну хвилини ефірного мовлення, яка на каналі “Тиса-1″ становитиме 654 грн. Закарпатська обласна державна телерадіокомпанія встановила також ціни на радіоефіри. Вартість однієї хвилини ефірного часу на радіо “Ужгород” становитиме 165,60 грн., а на радіо “Тиса” – 193,20 грн. Що ж до мукачівських мас-медіа, то згідно інформації, оприлюдненої в газеті “Старий Замок”, вартість однієї хвилини агітації в ефірі телеканалу «М-Студіо» обійдеться замовникам в 400 гривень. Радіохвилі обійдуться дешевше. За хвилину мовлення на радіо “Слатіна-РТК”доведеться викласти 90 грн., на радіо “Закарпаття ФМ” – 180 грн., на радіо “Світ ФМ” – 155 грн.. Проте агітаційна кампанія на цих парламентських виборах матиме значно меншу потребу в ефірному мовленні всеукраїнських каналів. І причиною цьому є повернення до змішаної системи виборів. Мажоритарні округи перевели значну увагу політтехнологів на локальні рівні, де зараз боротьба точитиметься активніше, ніж на пропорційних округах. Після оприлюднення остаточних рейтингів партій стало зрозуміло, що відсоток залучення виборців в усіх партійних силах є досить низьким. Ризик витратити досить значні кошти для боротьби на всеукраїнському рівні та не отримати бажаного результату є досить великими. А отже більшість партій реально оцінили розстановку сил і сконцентрувались на боротьбі за окремі мажоритарні округи. Тому в період цієї передвиборчої агітації особливо актуальними будуть послуги місцевих медіа. Адже мажоритарні кандидати не потребують висвітлення на загальнодержавних каналах та і фінансування на місцевих рівнях значно менше. На фоні загального здорового глузду головних політичних гравців (як серед влади так і серед опозиційних сил), зовсім дивно виглядає передвиборча стратегія реінкарнованої «Нашої України» та партій, яка, незважаючи на всі свої низькі рейтинги продовжує вперто витрачати значні кошти на агітаційну компанію, як на партійному рівні, так і на мажоритарних округах. Фінансування партії вражає – тривалі телевізійні ролики на всіх центральних телеканалах, якісна поліграфічна продукція, агітатори на місцях, і.т.д. Все це потребує значного фінансування. Але навіщо фінансувати те, що має дуже низькі шанси потрапити в парламент? Цілком зрозуміло, що такої мети перед екс-президентом ніхто і не ставить, його завдання зводиться до банального відтягування голосів там, де це тільки можливо, максимум - це перемога на двох-трьох мажоритарних округах, але до цього максимуму ще рости і рости… Отже агітаційна компанія цього року обіцяє бути цікавою, але не такою багатогранною, якою ми звикли її бачити. Українські телевізійні канали все ж матимуть шанс непогано поповнити власні бюджети і покращити фінансове становище своїх власників, але масштаби прибутків будуть значно нижчими за рахунок невеликої кількості політичних гравців. Тим не менше виборці повинні пам’ятати, що продукт, який потребує реклами – погано продається, а отже часто є неякісним… політичний оглядач Станіслав Шух, незалежна інформаційно-політична газета Наше Мукачево, 02.08.2012 року № 29/84

ОПОНЕНТИ ЧИ ПАРТНЕРИ? Перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін заявляє, що Юлії Тимошенко може загрожувати покарання аж до довічного позбавлення волі. Про це він заявив в ефірі телеканалу «Інтер» увечері в п’ятницю, 6 квітня, відповідаючи на питання, яке покарання загрожує Тимошенко, якщо буде доведена її причетність до вбивства Євгена Щербаня. Взагалі, останні заяви першого заступника генпрокурора викликали дивне відчуття того, що у владі є «добродій», який диктує навмисно хибні кроки, щоб її (владу) дискредитувати. Такий собі диверсант у владних рядах, бо інакше як можна назвати цей комедійний багатосерійний серіал під назвою «Придумай нову справу для Юлі». В античні часи, найбільшою карою вважалося забуття, коли імена ворогів та їх роду стиралося з усіх джерел тогочасної інформації, така кара була поширеною і ефективною. А тут все робиться з точністю до навпаки. Співробітники ГПУ вже давно перетворилась на особистих піар-менеджерів Юлії Володимирівни, вони активно підтримують рейтинг ЮВТ і навіть намагаються його підняти вище. А чого варті істеричні крики та звинувачення від пані Богословської. Це якраз той випадок коли одна людина своєю участю в процесі зуміла одночасно звести нанівець всі доводи обвинувачення, дискредитувати владу і на додачу примножити кількість прихильників опозиційної сили. Хіба це не диверсія проти влади? Адже раніше пані Богословська була активним борцем з теперішньою владою і можливо по аналогії з депутатом-розвідником Забзалюком чекає на слушну мить, щоб «ударити з тилу». Варто тільки згадати, що до початку виникнення серії кумедних кримінальних справ і взагалі до початку процесу гоніння за опозицією про Юлію Володимирівну вже всі майже забули – рейтинг партії був на рівні 13% відсотків і продовжував спускатись вниз. На телебаченні взагалі жоден поважаючий себе всеукраїнський канал не згадував про опозиціонерку. Європа та вірні прихильники поступово відходили в сторону і вже починали шукати альтернативу БЮТу… І тут, як грім серед ясного неба. Варто було тільки розпочати судовий процес, як всі ЗМІ знову заговорили про опозицію, а рейтинг партії піднявся до омріяних 20%. Від моменту арешту і до сьогоднішнього дня ми не знайдемо в медійному просторі жодного дня і навіть години, у яких би не згадувалось ім’я лідерки БЮТ-Батьківщини. Всі ресурси на телебаченні, радіо та в Інтернеті просто переповнені новинами про перебіг справ навколо лідерки БЮТ, кожна друга серйозна дискусія стосується теми її арешту та політичного переслідування. А яке занепокоєння викликав цей процес на міжнародній арені. Реакції Європи та США була цілком прогнозованою – тут боротьба за демократію та ідеологію на першому місці. Значно цікавішою і потужнішою була реакція Російської Федерації. З Кремля не прозвучало жодної заяви, яка б свідчила про те, що Росія намагається втрутитися у внутрішні справи України. Все було зроблено надто ефектніше і дієвіше. Ті сирні та газові ляпаси, які отримав український уряд від північного сусіда, красномовно засвідчили позицію РФ і підтвердили тезу про те, що в Москві не в захваті від арешту головної опозиціонерки, хоча цього в голос і не кажуть. Чи могла Банкова уникнути таких прорахунків? Ну звичайно, але за дивним збігом, зробила все, щоб загнати себе в глухий кут. Для знищення своїх опонентів значно ефективнішою б була політика, при якій влада пішла б назустріч опозиції і всіляко сприяла їй. Кілька міністерських посад та комітетів остаточно розсварили б між собою затятих опозиціонерів і значно б розпорошили опозиційні сили. Ще ефектнішим кроком було б нагородження Юлії Володимирівни якоюсь державною нагородою та всілякі прояви лояльності до неї з боку Банкової, в тому числі і за допомогою мас-медіа. Як це сталося на прикладі Тигіпка, Литвина чи Каськіва (активного «пориста», що проявив себе на відомих Мукачівських виборах). Такі дії повністю б розлякали залишки прихильників партії і дискредитували б назавжди її лідерку. Копирсання в минулому і пошук там незрозумілих кримінальних справ шкодить власне тільки самій владі. Люди вже перестали серйозно сприймати заяви представників ГПУ про винайдення чергового скелету в шафі. Крім іронії такі «заново викопані» справи нічого не викликають і органи влади ризикують остаточно втратити підтримку населення і довіру до себе. Хто консультує теперішню політичну еліту, незрозуміло, зрозуміло тільки те, що цей консультант-диверсант, (чи ціла група) наче навмисно направляє можновладців в неправильному напрямі і умисно спрямовує державну та правоохоронну машину на мінне поле. І чим швидше і активніше розкручується цей механізм, тим важче буде потім зупинити його, щоб не викликати невідворотних наслідків. політичний оглядач Станіслав Шух, незалежна інформаційно-політична газета “Наше Мукачево”, 12.04.2012р. № 14/69

МОРЕ, НАВКОЛО ЯКОГО КРУТИТЬСЯ ЗЕМЛЯ Якщо оглядати Середземне море та країни, що оточують його на карті світу, то можна побачити наскільки невеликим за розмірами є цей регіон в глобальному масштабі. Зовсім інша картина постає перед нами при погляді на Середземномор’я з історичної та політичної точки зору. А його роль в історії розвитку сучасного людства настільки велика, що ці землі без сумніву можна вважати геополітичним центром світу. Ті процеси, які відбуваються тут, впливають на життя усієї нашої планети і це є незмінним вже на протязі кількох тисячоліть. Середземномор’я – колиска цивілізацій, місце, де розквітали і потім відходили в минуле найвпливовіші держави світу, де століттями формувались історія та культура. Води Середземного моря омивали кордони великих держав античності - Єгипту, Греції, Персії, Фінікії, Карфагену, Римської імперії, пізніше з’явились Візантійська та Османська імперії, Іспанське та Португальське королівства, Ватикан та Священна Римська Імперія. Звідси розпочалась епоха великих географічних відкриттів і тут зародились дві великі сучасні світові релігії – іудаїзм та християнство. Все що відбувається на берегах Середземного моря, рано чи пізно змінює весь світ. Це невелика частина світу, де перетинаються інтереси всіх і кожного. Політичний і економічний потенціали, які сконцентровані навколо Середземного моря, дають можливість сказати, що той, хто володітиме Середземним морем – володітиме цілим світом. В історії людства єдиною такою державою була Римська імперія. Тоді силою римських легіонів та легендарною зовнішньою політикою Риму вдалося об’єднати всі середземноморські землі, а це в свою чергу зробило Древній Рим найвпливовішою державою античності. Якби така ситуація повторилася в умовах глобалізації, то вплив і наслідки цього були б значно відчутнішими і вагомішими. Бо якщо на хвилину уявити, що колись землі Середземномор’я знову будуть перебувати під впливом однієї держави, то ця держава без сумніву буде світовим лідером... В сучасному світі найвпливовіші учасники міжнародних відносин, такі як США, Китай, Росія, ЄС, також концентрують особливу увагу на цьому регіоні і кожен має тут свої інтереси. Однак зараз назвати Середземномор’я  окремою монолітною геополітичною зоною неможливо. В наш час тут паралельно існують великі світові культури: християнська на півночі, іслам на півдні та сході. Також окремої уваги заслуговує Ізраїль, що має свою особливу позицію та пріоритети на міжнародній арені. Тому варто умовно розділяти Середземномор’я на три значні, кардинально відмінні між собою зони: Європейську, Північно-Африканську, та Близькосхідну. По суті це три різні світи, що розвиваються незалежно один від одного, але водночас тісно між собою пов’язані, і ті зміни, які відбувають в одній зоні, обов’язково впливають на ситуацію в інших. Події останніх років, котрі розпочалися майже одночасно на трьох континентах середземноморського простору є цьому яскравим підтвердженням. «Арабська весна», економічні негаразди в країнах-членах ЄС, напруження на Близькому Сході – все це матиме колосальний вплив на подальший розвиток усього світу. Варто наголосити, що жоден з цих процесів ще не завершився і остаточні висновки можна буде зробити пізніше. Однак певні наслідки відчутні вже зараз, тому для чіткого розуміння необхідно зупинитися на кожному. Отже… « Арабська весна» - шлях в майбутнє чи новітній хрестовий похід? Революційні хвилі, які сколихнули весь мусульманський світ в 2010 році і тривають ще й досі, є знаковими для всієї світової громадськості, не кажучи вже про самі країни, в яких відбулися такі зміни. При аналізі цих подій виникає багато питань. Наприклад: чому у всіх країнах арабського світу ці революції почалися майже одночасно, незважаючи на те що внутрішнє становище в них було зовсім різним? Чому населення країн виступало навіть проти тих режимів, при яких рівень життя був високим, як це було в Лівії та Єгипті, Сирії та Марокко? Хто був головним ініціатором такої масової хвилі протестів, були тут тільки внутрішні чинники, чи причетні до цього і зовнішні сили? Відповідь на всі ці питання можна знайти, якщо зробити невеликий екскурс в історію і згадати ідею уже покійного лідера Лівії Муаммара Каддафі, який більш за все прагнув об’єднати за принципом конфедерації африканські країни в одну потужну організацію - Сполучені Штати Африки. Поява такого сильного союзу країн чорного континенту зробила б справжню революцію в системі міжнародних відносин і змусила б весь цивілізований світ прийняті нові правила гри, які би вже диктували об’єднані африканські країни. Якщо взяти до уваги територіальний масштаб та ресурсний потенціал такого союзу, то стає зрозуміло, наскільки сильним став би африканський аналог ЄС. Особливо важкі наслідки поява такого гіганта викликала би для Європи та США, хоча Китай та Індія, які не мають власної ресурсної бази, також би особливо не раділи появі сильного конструктивного територіального об’єднання, яке контролюватиме значну частину всіх світових ресурсів. Для України наслідки «арабської весни» будуть відчутними в зв’язку з прогнозованим експертами ростом цін на нафтопродукти, який в свою чергу призведе до можливого подорожчання російського газу. Беручи до уваги всі за і проти, можна з впевненістю сказати, що революції в арабському світі були наслідком продуманої зовнішньої операції, ціллю якої було повалення інститутів влади в цих країнах, дестабілізація внутрішнього та зовнішнього становища держав, недопущення подальшого їх територіального об’єднання. Населення країн виступило тільки декорацією та матеріалом для відпрацювання новітніх маніпуляційних технологій та тестування їх на практиці. Прихід до влади радикально налаштованих ісламістів, як це сталося до прикладу в Єгипті, є вже наступним етапом глобальної операції проти арабських країн, який повинен ще більше послабити позиції держав на міжнародній арені. Зовсім не важко здогадатися кому вигідний такий сценарій подій. При аналізі «арабської весни» спадає на думку давній римський вислів: «розділяй і володарюй!». Льодовиковий період в Європі Не є таємницею, що стара добра Європа вже давно перестала бути флагманом у світовій політиці. Глобалізація зробила світ більш відкритим, традиційні лідери міжнародної політики поступово звільнили місця в першому ряді новим молодим, але дуже динамічним гравцям. Китай, Індія, США, Росія, Бразилія – саме вони зараз пишуть новітню історію. Хто є лідером і претендуватиме на титул головного геополітичного центру світу – покаже час. Швидкий розвиток китайської, індійської та бразильської економік, військова та політична гегемонія США, потужній ресурсний потенціал Росії не дають жодного шансу європейським країнам повернути колишні лідируючі позиції. Останнім рішучим кроком, який би мав відновити колишні міцні європейські традиції в глобальному просторі, стало створення Європейського Союзу. Перші роки існування ЄС давали надію на покращення ситуації і посилення впливу в геополітичному просторі, було зроблено багато вдалих кроків вперед. Але криза відкинула все, над чим так важко працювали європейські політики. Перевірки на міцність не витримали саме південно-європейські країни Середземноморського басейну, серед яких Іспанія, Португалія, Греція, Італія. Загроза дефолту до сьогодні зберігається в кожній з цих країн. Ті відчайдушні кроки, які намагається приймати керівництво ЄС, тільки у випадку з Португалією дають відчутні результати. Грецька проблема ж залишається найбільш болючою і складною. І виною цьому, є не тільки зовнішні фактори, а й небажання самих греків виконувати умови необхідні для виходу з кризи. Тому фінансові вливання, які направляються в державу, не приносять бажаних результатів. Якщо ситуація в Європі погіршуватиметься й далі, то це буде ударом для українців, які зараз працюють за кордоном. Економічний спад змусить багатьох жителів Європи погодитися на ту роботу, яку би ще два роки перед початком кризи вони не робили навіть під дулом пістолета. В такому випадку більшість європейських урядів вірогідно прийматимуть серйозні міри по недопущенню іноземців на свої ринки праці. Якщо економічне падіння будь-якої з держав-членів ЄС відбудеться (найбільш негативний прогноз розвитку подій), то це призведе до неминучих структурних змін та переформатування Європейської Співдружності. І тоді за вплив на країни-банкрути розпочнеться справжня боротьба між Китаєм та США, які найбільш зацікавлені в такому сценарії. Збереження стабільності в Єврозоні є пріоритетним для Німеччини, яка прагне утримати позиції регіонального лідера та вплив на інші держави Унії. Росія, для якої Європейський Союз є колосальним ринком збуту і торговим партнером, також не залишиться у виграші від послаблення позицій ЄС. Можливе зниження платоспроможності європейців було б небажаним для економіки Російської Федерації. На швидке одужання Європи очікують і в України, яка обрала європейський шлях розвитку та курс на євроінтеграцію. Будемо надіятись, що збудуться тільки оптимістичні прогнози аналітиків і Європа поступово вийде з кризи. Близькосхідні маневри Мабуть з усіх гарячих точок планети Близький Схід є найгарячішою. Війною тут нікого не здивуєш, регіон є традиційно нестабільним і «вибухонебезпечним». Ці землі ніколи не були спокійними, але після початку «арабської весни» ситуація тут ще більше дестабілізувалась. Революційні настрої призвели до серйозних метаморфоз в мусульманських країнах де дуже часто керівні партії були незмінно при владі десятки років. Найбільш відчутні ці зміни в Сирії, в якій вуличні протести опозиції переросли в масштабне військове протистояння і призвели до численних людських втрат з обох сторін. Зараз навколо вирішення сирійського питання ведуться справжні баталії на дипломатичному фронті. Ця держава має велике геополітичне значення для багатьох світових лідерів, а особливо для Росії. Тут знаходиться єдина воєнно-морська база російського флоту на Близькому Сході і втрата контролю над нею матиме для Росії небажані наслідки та призведе до послаблення впливу Російської Федерації у цілому регіоні. Позиції Китаю тут збігаються з російськими і направлені в першу чергу на те, щоб зберегти баланс сил на Близькому Сході. Зовсім інша позиція у Сполучених Штатів, які відверто відмежували себе від цього питання. Сирія поки що мало цікавить США. Для підсилення своєї ролі тут значно вигідніше використовувати давніх партнерів Туреччину та Ізраїль. Європа поки що також не може брати активну участь у вирішенні цього конфлікту, оскільки має значно актуальніші для себе внутрішні питання. Однак, сирійська проблема є тільки внутрішньодержавним конфліктом. Значно більше занепокоєння викликає та напруга, яка останнім часом відчутна в ірано-ізраїльських відносинах, вона є складною навіть для близькосхідного регіону. Обидві держави звикли до війни, але ще ніколи не зустрічалися віч-на-віч. Крім того, ймовірний конфлікт (якщо такий розпочнеться) буде першим, який ізраїльські військові змушені будуть провадити далеко від своєї території проти незнайомого до цього часу противника. А, як відомо, іранські війська - це професійна, чисельна і добре озброєна армія. Зараз важко говорити про наслідки, які спричинить такий конфлікт. Крім людських жертв, можуть бути великі економічні та зовнішньополітичні наслідки. Війни ще не було, а країни Західної Європи вже відчули на собі присмак нафтової дієти, а це ще тільки початок. Для України цей конфлікт є також небажаним, так як він спричинить великі економічні коливання енергетичного сектору Європи, в яких Україна зовсім не зацікавлена. Проте ще є надія на мирне врегулювання проблеми і для цього потрібно використовувати всі можливі засоби. Єдиною спокійною в політичному плані, близькосхідною державою залишається Туреччина. Держава вже давно є політичним союзник США і можливо саме тому, «арабська весна» так і не прийшла в Стамбул. Тут, незважаючи на багато внутрішніх проблем (таких як курдське та вірменське питання), ситуація залишається спокійною. І наостанок… Як вже наголошувалось на початку статті, жоден з вищезгаданих процесів ще не завершився, тому робити висновки та спрогнозувати подальший розвиток таких масштабних подій ще рано. Зрозумілим є тільки те, що всі ми зараз є свідками великих геополітичних трансформацій, які змінять життя усієї планети… В районі Середземного моря зараз дує вітер змін і нам залишається надіятись, що цей вітер не переросте в шторм. Станіслав Шух, Сергій Альохін, незалежна інформаційно-політична газета "Наше Мукачево", 22.03.2012 року № 11/66

ВИБОРЧІ ПЕРЕГОНИ 2012 2012 року в Україні очікуються три важливі події, які матимуть значний вплив на розвиток держави не тільки в цей період, а й на найближче майбутнє. Це Євро-2012, перепис населення та парламентські вибори у жовтні цього року. Кожна подія матиме велике значення для життя українців, але особливо важливими є парламентські вибори, оскільки саме їх результати в майбутньому сформують політичні, економічні та соціальні напрямки розвитку держави. Сучасна політична еліта довела свою неспроможність керувати однією з найбільших країн в Європі. Ряд політичних та економічних поразок у міжнародних відносинах, втрата довіри потенційних інвесторів, напружені відносини з сусідніми державами та стратегічними партнерами, провал євроінтеграційних процесів, корупція на всіх щаблях влади. У внутрішній політиці також не з’явилося жодних відчутних змін, які можна було б характеризувати як позитивні. Навпаки політичне керівництво держави, часто застосовуючи при здійсненні своїх повноважень, давно застарілі та неефективні методи управління (характерні для радянського періоду), призводить тільки до ускладнення і без того важкої внутрішньої ситуації. Однак звинувачувати тільки владу в ситуації, яка зараз панує є необ’єктивно. Питому вагу відповідальності за стан в державі унесе народ, який обирає та формує владні органи. Джерелом здійснення формування органів влади і зокрема парламенту - є вибори. Своїм волевиявленням кожен громадянин вносить свою частку в державотворення, і роль цієї частки є такою ж вагомою, як і роль суб’єкта владних повноважень. Не є таємницею, що Верховна Рада України була і є важливою рушійною силою, яка не тільки займається питаннями законотворення, а й перш за все рушієм всіх державотворчих процесів і має значний вплив як на виконавчу так і на судову владу. Тому парламентські вибори, які відбудуться в 2012 році, матимуть значний вплив на подальший розвиток держави в цілому. При таких обставинах, враховуючи складність положення в якому зараз перебуває держава, важливо мати зрозумілу картину розстановки політичних сил та чітко розставити пріоритети. Цілком зрозуміло що основна боротьба на наступних парламентських виборах буде проходити між провладною «Партією регіонів» та об’єднаними силами опозиціями, серед яких найголовнішими учасниками процесу будуть партія «Батьківщина», «Удар», Фронт Змін та ВО «Свобода». Варто зупинитись на кожному з учасників виборчого процесу окремо. Партія влади за період існування показала себе монолітною політичною силою, яку об’єднує не тільки ідеологія, а й потужні економічні інтереси та зв’язки. «Регіони» завжди характеризувалась залізною внутрішньопартійною дисципліною, яка була запорукою перемоги на минулих парламентських виборах. Однак дії виконавчої влади та президента, які чітко позиціонуються з «Партією регіонів», різко знизили рівень довіри до регіоналів серед населення. Політтехнологам партії буде важко відновити кредит довіри серед електорату. Єдине, що може частково заспокоїти партійну верхівку - це потужний адмінресурс на який буде зроблено чи не головний акцент у виборчих перегонах. Партія – сателіт «Партії регіонів» - «Сильна Україна», яка на виборах у місцеві ради 2010 позиціонувала себе як партія середнього класу, що підтримуватиме малий та середній бізнес, незважаючи на вражаючі результати на минулих виборах, остаточно втратила свої позиції. Непопулярні економічні реформи її лідера Сергія Тігіпка на посаді віце-прем’єр міністра України призвели до масових незадоволень серед виборців і повної втрати всіх здобутих на виборах до місцевих рад позицій. Перспективи політичної сили на перемоги в парламентських виборах мізерні і найбільш реальним сценарієм є той при якому впливова і фінансово сильна частина партії ввіллється в склад «Партії регіонів». Інша партія, яка також перебуває під впливом влади – «Народна партія», знаходиться у такому ж складному положенні, як і «Сильна Україна». Шанси потрапити її в парламент є нульовими. Дії її лідерів будуть аналогічними діям представників «Трудової України», а також будуть спрямовані на перемоги на мажоритарних виборчих округах. Комуністична партія України у виборчій компанії буде опиратися на перевірену роками партійну стратегію, та вірний їй електорат. Однак п’ятивідсотковий бар’єр їй буде здолати важко. Тому 2012 рік зможе бути першим роком в парламенті без представників компартії. Шанси перемогти залишаться тільки в мажоритарних округах на Сході та Півдні України, тобто там де партія регіонів частково втратила свою підтримку серед виборців. Значна частина електорату Східної та Південної України традиційно буде орієнтуватися на проросійську ідеологію і в такій ситуації чи не єдиною альтернативою партії влади в цих регіонах будуть представники компартії. На загальному фоні падіння рейтингів провладних політичних сил, опозиція отримує серйозний шанс отримати переконливу перемогу на виборах до Верховної Ради. Запорукою перемоги може стати абсолютно неочікуваний прорахунок, зроблений самою владою. Цим прорахунком є запровадження п’ятивідсоткового прохідного бар’єру для політичних сил на парламентських виборах, і саме ця помилка може привести партію влади до поразки. На перший погляд здається, що нічого критичного в цьому рішенні немає. Але, як вже раніше згадувалось, жодна з політичних сил, які так чи інакше співпрацювали з провладною партією, в парламент не проходить. І єдине чим зможуть допомогти колишні соратники по парламентській більшості, так це намагатися перемогти на мажоритарних округах, щоб потім з’єднатися з основними силами в парламенті. Отже регіоналам - єдиній боєздатній партій влади, доведеться діяти самостійно, протистоячи при цьому об’єднаним силам опозиції. Об’єднання сил опозиції та прийняття єдиної виборчої стратегії будуть тільки сприяти перемозі на виборах та зменшать шанси використання адмінресурсу та фальсифікацій результатів виборів. Кожна з політичних сил, що діє в комітеті опору диктатурі має свою ідеологічну платформу та виборців з різними політичними вподобаннями. Політичні погляди партії «Батьківщина» є цілком зрозумілими і незмінними уже багато років. Партія орієнтується на прозахідну модель розвитку держави та завжди ставить соціальні питання на перші місця. Схожа позиція і в «Фронту змін», виборці якої є дуже близькими по електоральних вподобаннях з прихильниками партії «Батьківщина». Партія «Удар» ще не мала можливості проявити себе в парламентській діяльності, тому основною масою її виборців, будуть люди, що шукають альтернативи давно відомим політичним силам. Головною перевагою партії є висока довіра та позитивне ставлення потенційного виборця до її лідера – Віталія Кличка. ВО «Свобода» відрізняється від інших опозиційних сил, маючи свою незмінну стратегію чітко орієнтовану перш за все на національну ідею. Серед виборців ця політична сила не має однозначної оцінки діяльності, більше того, оцінка партійної ідеології має дві діаметральнопротележні сторони і це значно ускладнює виборчий процес. Традиційно, більшість прихильників «Свободи» це жителі Західної України, яким імпонує ідеологічна основа програми партії. Опоненти «Свободи» в основному проживають на сході та півдні України, представники індустріальних регіонів, для яких добробут України асоціюється з радянським минулим. В жодному випадку ці виборці не підтримають «Свободу» з її антирадянською та антикомуністичною ідеологією. Саме поява «Свободи» на виборчих перегонах у складі об’єднаних опозиційних сил змусила їх змінити загальну партійну виборчу стратегію. Цілком закономірно, що комітет опору диктатурі змушений був запровадити контрміри, які б дозволили не втратити значну частину електорату. Вихід на політичну арену УСДП, як самостійної політичної сили, що буде діяти на виборах окремо від об’єднаних опозиційних сил є вдалим і адекватним заходом, що дозволить утримувати комітету опору диктатурі необхідний електоральний баланс на всій території держави. Крім цього УСДП отримала, молодого харизматичного лідера – Наталію Королевську, яка має значний потенціал і хороший організаційний досвід. Королевську, як лідера партії підтримають багато представників середнього класу та підприємців, які на минулих виборах підтримали Сергія Тигіпка і тепер шукають йому альтернативу. Також потенційними виборцями партії будуть прихильники лівоцентристських поглядів, яких не зможуть задовольнити ні правоорієнтовані сили об’єднаної опозиції, ні комуністична партія, яка останнім часом все частіше захоплюється ідеями сталінізму, ні партія регіонів з її послабленим рейтингом і низьким рівнем довіри виборця. Щодо Закарпаття, то тут можна очікувати на цілком прогнозований результат, згідно з яким в більшій частині мажоритарних округів переможуть представники «Єдиного Центру». На даний момент це єдина невелика парламентська сила, яка має міцну та стабільну підтримку серед виборців. Підсумовуючи можна зробити висновок, що політична кампанія 2012 року буде чи не найактивнішою за останні роки. Зміни в законодавстві, які б мали послабити опозицію, значною мірою посприяли її консолідації та об’єднанню. Водночас п’ятивідсотковий бар’єр не зможуть пройти більшість партій, що перебувають під фактичним впливом влади, а це значно відчутно послабить позиції партії регіонів в парламенті. Однак непотрібно забувати про адмінресурс, який може спрямувати результати виборів в потрібному для влади напряму. Отже на наступні парламентські вибори, значний вплив матиме, не тільки виборча кампанія партії, економічний стан держави, чи ситуація на міжнародній арені, а окрема пози ція та волевиявлення кожного окремого виборця, від якого врешті-решт все і залежить. політичний оглядач Станіслав Шух, незалежна інформаційно-політична газета Наше Мукачево, 09.02.2012 року № 5/60

МУКАЧЕВО ЧУДЕС Субота. Мукачево знову зустрічає гостей. Цього разу це знімальна група Нового каналу, яка готує матеріал для чергового випуску програми «Україна чудес», а також для нового шоу «Кабріоліто»… На площі Миру, де розташована стоянка таксі, зібралось багато глядачів, знімальна група «Нового каналу» та просто багато випадкових перехожих, які зупиняються, для того щоб побачити, що саме відбуватиметься. Ну що ж, така важлива подія в житті нашого міста. Група журналістів «Наше Мукачево» «Меркурій» також направляється в «епіцентр». А там якраз повним ходом йде підготовка до зйомок одного з фокусів братів Сафронових, центр композиції - це чотирикутна конструкція, з усіх сторін затягнута тканиною, в центрі композиції авто, яке (не важко здогадатись) в кінці фокусу має зникнути. Навколо цієї конструкції багато камер «Нового каналу». Знімальна група наших колег з «М-Студіо» чомусь стоїть в стороні з камерою, яка сумно «похнюпила» до низу об’єктив … Дивно? Але вже через кілька хвилин стало зрозуміло чому в такому натовпі гостей ніхто не намагається сфотографувати, чи зняти відео з такою цікавинкою. Бо «на горизонті» з’являється дівчина (мабуть з персоналу каналу), яка всіх «урочисто» попереджає про те що фото та відео зйомка на часі суворо заборонені, а в тих сміливців, які все ж пропустять заборону і знімуть «супер секретні» кадри, камеру вилучать, а карту пам’яті відформатують. Ого! Таке навіть не на кожному військово- стратегічному об’єкті почуєш. Ну це тільки додає бажання зробити кілька «заборонених» кадрів для наших читачів. І тільки наш об’єктив з’являється над головами глядачів, як молодий чоловік з знімальної групи репетує: «Вы, што не слышали, снимать нельзя!». Ну добре, «нельзя так нельзя». І ось персонал в зелених майках заметушився, починається… Ну що ж, подивимось на високий клас гостей з столиці… А вже в наступні дві хвилини всім стало зрозуміло, чому зйомка була заборонена під час «фокусу». Адже сам фокус звівся до банального переїзду авто в сусідній дуфорт, при чому водій зумів ще й досить сильно і голосно вдарити автомобіль днищем об міцну мукачівську бруківку. І все. Потім було трошки розчарування. Бо виявляється майже кожен автомобіліст раз на день робить такий фокус виганяючи своє авто з гаража. Спочатку авто є в гаражі, ну а потім його немає. Магія... Але якщо відмежуватися від «фокусів», то присутність такої зіркової команди є без сумніву для міста гарною додатковою можливістю популяризувати наш край і показати свою привабливість для туристів. Єдине прохання до керівників такого великого медіа ресурсу, щоб вони більше уваги приділяли етичному вихованню своїх підлеглих (маю на увазі обслуговуючий персонал), адже вони частина команди і те враження, яке вони справляють, так чи інакше вплине на сприйняття каналу в цілому. Відверте нехтування елементарними правилами етики та поведінка типу «сталіца прієхала» деяких представників персоналу негативно відображається на іміджі всієї компанії. Варто сказати, що на противагу їм, зіркові ведучі Притула, Педан, Ольга Фреймут та брати Сафронови у спілкуванні з глядачами та фанатами вели себе на належному культурному рівні і показали високий рівень спілкування. Ну а погроза забрати і розпорядитися чужим майном (в даному випадку фотокамерою) є проявом неповаги (і тупості), який не несе під собою ніякої реальної основи. Адже вилучити в громадянина його приватну власність можна тільки на підставі рішення суду. В іншому випадку такі дії є незаконними і переслідуються законодавством. На цьому до речі, неодноразово наголошує у всіх випусках програми «Ревізор» професійна, авторитетна і красива українська телеведуча Ольга Фреймут.

Нет стереотипам. 9 мая в Мукачево Накануне праздника 9 мая общался с друзьями, которые проживают на востоке Украины и вполне естественно речь коснулась темы празднования Дня Победы. Какое же было удивление моих собеседников, когда я рассказал им как из года в год в Мукачево проходит парад Победы!?! Мягко говоря мне не сразу поверили. Думаю, что поверить мне на слово они смогли только благодаря нашей давней дружбе. А сколько таких же сомневающихся? Сколько еще людей которым внушают, что западные области недруги центральной и восточной Украине? Это видеоответ всем тем, кто вопреки здравому смыслу, здоровой логике и исторической справедливости пытается расколоть общество Украины на "Восток" и "Запад" всем тем, кто создаёт стереотипы и мифы про "западенцев". Думаю, что умные люди без слов смогут понять весь смысл данного видеоматериала, а те кто знает это не по наслышке, смогут данным видео подтвердить то, что Мукачево помнит и знает своих Героев! Сергей Алёхин К теме: Справжній інформаційний вибух спричинило відео

Державні утриманці Про «матеріальної допомоги» малозабезпеченим чиновникам. Нещодавно наші високопоставлені «державні мужі» оприлюднили свої декларації про доходи, чого, власне, і вимагав від них закон. Опубліковані там дані викликали неоднозначну реакцію в суспільстві. Когось зацікавила показна «бідність» наших державних «топ-менеджерів». Останні (якщо орієнтуватися на офіційні дані) нагадують, швидше, орден жебракуючих ченців, які дали найсуворішу «обітницю бідності». Проте є в деклараціях наших чиновників ще деякі цікаві моменти. Наприклад, аж до найвищих урядових посад, в деклараціях чиновників фігурує загадкова «матеріальна допомога». З яких причин держава вирішила допомогти своїм службовцям, на жаль, не уточнюється. Власне, матеріальна допомога - це кошти, які, як правило, надаються в екстрених випадках для вирішення якихось надзвичайних завдань. Наприклад, у випадку важкого матеріального становища або хвороби. Будь-який пересічний українець знає, як складно буває отримати від держави матеріальну допомогу на найнагальніші потреби, скільки «папірців» для цього потрібно зібрати (від довідок про хворобу і до «Форми № 3»), і про які копійчані суми йде мова. У даному випадку ж суми аж ніяк не копійчані, а десятитисячні. На які такі невідкладні потреби знадобилася допомога нашим чиновникам? Невже злидні «дістала»? Невже не дають проходу голодні і босі діти? Крім того, матеріальна допомога - це не заробітна плата, яка виплачується за виконаний працю. Це підтримка члену суспільства, який переживає не найкращі часи. Формально, людина, яка живе на матеріальну допомогу від держави, може цілком вважатися утриманцем. Хороша ж тоді влада, представники якої не здатні навіть заробити собі на життя, і змушені звертатися до держави за допомогою. Наприклад, в Середні віки на Русі був розповсюджений соціальний інститут юродивих, які жили за рахунок «матеріальної допомоги» від людей і влади. Хоча Василь Блаженний і брав деяку участь в політичному житті, але нікому і в голову не приходило, що він може замінити собою царя. А цар милостиню не збирав, а роздавав. Напевно, тому він і був царем. Зараз у нас проголошена кампанія економії державних коштів. Ми проводимо пенсійну реформу, скорочуємо кількість бюрократів, «оптимізуємо» лікарні та школи. При цьому країна витрачає чималі кошти на «допомогу» тим, хто ні в якій допомоги не потребує. Можливо, саме в цьому слід пошукати коштів для подальшої економії? Якщо ж нашим правителям раптово буде не вистачати коштів, то, можливо, їм варто чинити так само, як решта українців. Наприклад, «бомбити» ночами на своїй машині. Попрацювати в позаурочний час на будівництві, зайнятись репетиторством. Або ж, озброївшись лопатою і порадами безпосереднього начальства, зайнятися вирощуванням капусти, картоплі та помідорів на власній землі, якої в них чимало. Дивишся, і назбирають на «новий зошит» дітям.

Без ГМО Можно поспорить, что история повторяется дважды – сначала в виде трагедии, потом – в виде фарса. Если бы старина Гегель жил в наши времена, он наверняка бы заметил, что история, которая приносит большие деньги её создателю, может повторяться бесконечно – и в виде фарса, и в виде трагедии (они особенно хорошо оплачиваются), и в виде маразма, а потом в итоге превращается в средство манипулирования общественным мнением с целью удовлетворения гипертрофированного человеческого лицемерия. И наступаем мы на одни и те же грабли, и то смеёмся от этого, то плачем, а то и вовсе теряем человеческий облик. Даже самый среднестатистический гражданин, попав в паутину власти (или во власть паутины), и получив в свои руки хотя бы даже маленькую плеточку, которой можно было бы погонять ближнего своего, начинает продуцировать единственный ген, с которым человек не рождается – это ген власти. Ген власти полностью меняет человека, и этот процесс приобрёл уже размеры эпидемии. Смотришь, как только, руководитель какой, пусть даже местного разлива, - так сразу и генномодифицированный организм, ГМО то есть. Заполонили наши властные коридоры сплошные ГМО, даже страшно становится. Впору не для продуктов питания, а для министерств и ведомств ввести обязательную проверку и маркировку «Без ГМО». Чтобы всяк туда входящий ориентировался, есть ли за этой дверью человеческий разум, или там уже сплошные ГМО сидят. А пока не введена такая маркировка, спешат наши генномодифицированные и нас модифицировать, чтобы не было ни вопросов, ни сомнений, а одно лишь тупое подчинение. А для поддержания всеобщего общественного отупения нашим ГМО нужно всего лишь несколько средств манипулирования: - постоянный избирательный процесс, который заставляет постоянно выбирать достойнейшего из недостойных, дабы уничтожить в человеке чёткое осознание действительности. - депрессивная негативная информация на радио и телевидении, которой нас загоняют в угол, и после которой не хочется творить и созидать, а лишь давясь вновь подорожавшим продуктом, шептать: «Спасибо, что не хуже…». - эпидемии всё новых и новых штаммов гриппа (явно работает группа архитворческих спецов, - одни названия чего стоят – птичий, свиной… Интересно, будет ли выхухолевый грипп, например, в связи с массовой миграцией выхухолей вследствие глобального потепления?..) - теракты, как необходимое условие для начала массовых антитеррористических операций (читай – для выделения значительных денежных сумм). - страшные «катаклизмы» – весной разливаются реки, идут дожди, летом – жара, сохнет всё, что не залило весной. А эти зимы со снегопадами и морозами.. Это где ж такое видано?.. Понятное дело, явления эти крайне необычны для наших географических широт, поэтому неожиданны, и как уж тут заранее подготовить людей, технику, провести профилактические мероприятия?.. Да и зачем, если бороться финансово гораздо выгоднее, чем предотвращать. А почему нет, ведь под это выделяют хорошие деньги. Да и в борьбе гораздо легче замаскировать собственную безалаберность. Мы привыкли столько лет бороться с чем-то или кем-то, вот и теперь боремся с паводками и засухами, снегопадами и листопадами. Только вот Природа-матушка, многострадальная наша, иногда не в тему вмешивается. Ну как прикажете продвигать идею об очередной волне ежедневно мутирующего вируса гриппа, когда на улице которую неделю мороз – 30. Что же делать нашим алчущим, непомерно жаждущим денег и власти… Если настоящей угрозы нет, - её нужно придумать, заставить поверить, вызвать панику и страх. Депрессивное настроение в массах гораздо выгоднее постоянно поддерживать, чтобы в нужный момент всего лишь бросить на чаши весов обычный воздушный шарик, и этого вполне будет достаточно, чтобы вызвать нечеловеческий страх. Для этого мы как нельзя лучше подставились. Обвешанные мобильными телефонами, пригвождённые зомбоТВящикам и к компьютерам, застрявшие во всемирной информационной паутине, мы держим себя в постоянной готовности к очередным неприятностям. Поскольку государство уже долгие годы не может предложить никакую другую идеологию, кроме идеологии выживания, то все идеи уже много независимых лет за нас продуцируют на других континентах, а мы тупо адаптируем -передираем и принимаем к исполнению. Нам сейчас недосуг подумать, что может безжалостная советская система произвела таки в своё время какие-то стоящие крепёжные механизмы, которые можно было бы привнести в новый самостоятельный дом. Ведь не зря же в Союзе работал колоссальный идеологический сектор. И идеология непременно важна как раз в период выживания, потому как человеку, выжившему в неравной борьбе с действительностью, нужно конкретно и доступно объяснить ради чего он боролся и выжил. Однако сколько стоит человеческая жизнь, когда у тех, кто водрузил себя на Олимп, на кону миллиарды… Бесполезно перед очередными выборами искать лучших, не таких, как те. Потому как, даже если они и были не такими, то приблизившись к заветной золотой кормушке и заглотнув наживку, становятся пазлами, складывают нужную картинку и вперёд! Каковы же методы борьбы со всемогущими нашими ГМО, и есть ли они вообще? Что же делать, чтобы не стать такими как они или не сойти с ума?.. я не знаю точно. Но точно знаю, что нужно просто перестать говорить и с чего-то начать что-то делать. Просто начать с малого…- Стереть со стены написанное кем-то матерное слово, перестать бросать бычки с балконов, мусорить в лифтах, научить ребёнка говорить «спасибо»… И может тогда на нашем примере вырастет новое здоровое поколение – поколение без ГМО…

Все на выборы 2012. Коротко о главном Психологи утверждают, что для хорошего настроения нужно ежедневно обнимать 8 человек. Ну, или дать одному в морду. Ну, или подумать про выборы. До них в принципе еще далеко – больше года. Да и время сейчас отпускное, летнее. Но только слепой не видит, что подготовка к ним уже началась. Переписываются законы, мечтается о конституционном большинстве в ВРУ, оппозиция заговорила об объединении. Только и формат, и перспективы его пока просматриваются не слишком четко. За полтора года правления Виктора Януковича политические реалии в стране изменились. Четкая вертикаль власти; лояльное правительство; ВРУ, превратившаяся из арены многомесячных «боев» в чуть ли не консультационный орган, по мере необходимости деловито утверждающий президентско-правительственные решения; сдержанная протестная активность общества — политическая жизнь во многом стала более спокойной и предсказуемой. Но что для власти стабильность и благо, то — не слишком благоприятные условия для оппозиции. Несмотря на то, что социологи фиксируют уровень падения доверия к руководству страны, поддержка их оппонентов вовсе не растет теми темпами, которых можно было ожидать. Оппозиции сейчас и в самом деле приходится несладко: парламентские баталии уже не те, народ не спешит подняться в едином антиреформенном порыве, былыми деяниями лидеров «меньшевиков» плотно занялась система правосудия — а ведь не за горами судьбоносные выборы. В сложившихся условиях пока главным «раком» на общем «малорыбье» остаются попытки оппозиционеров привлечь максимум внимания к судебным процессам над Юрием Луценко и Юлией Тимошенко. Главная надежда — на Запад. Если раньше главными адептами идеи «Объединенной оппозиции» были представители БЮТ, то в июле 2011-го у занятых судом над своим лидером «тимошенковцев» брошенную было эстафетную палочку перехватила «Наша Украина». Именно НСНУ анонсировала большой летний «слет» оппозиционных партий. Заявленная цель для сотрудничества звучала злободневно — приложить все усилия для того, чтобы в следующем году выборы прошли честно. Список претензий оппозиции к творению ведомства Александра Лавриновича длинный. Но чаще всего объектами неудовольствия становятся запрет на блоки, повышение проходного барьера и возвращение к смешанной системе вместо того, чтобы открыть списки для «пропорционалки». Каждое из этих нововведений даром для оппозиции не пройдет. Возрождение былой избирательной системы на сегодня трудно назвать иначе, чем «котом в мешке». Где бы украинцы ни поставили «галочки» в партийном списке, последнее слово все равно может оказаться за выборами в одномандатных округах, как это и получилось в 2002 году. На практике шансы ставленников правящей силы на успех в индивидуальных забегах выглядят лучше. Но многое может измениться. «… Мажоритарщики - это удивительно конъюнктурные и подлые существа. Как только Партия регионов сдаст позиции, они повернут против нее, как когда-то клялись в верности Кучме, а потом помогали его лупить», - допустил переформатирование потенциального большинства политолог Виктор Небоженко. И такая перспектива снова выводит на первый план объединительные мотивы. В теории оппозиционным силам вовсе не обязательно плотно интегрироваться — достичь определенного успеха можно и без серьезного удара по амбициям малорейтинговых, но гордых политиков. Для этого достаточно солидаризовать усилия в округах. «Нужно в мажоритарных округах договориться. Если они и на этот раз, оппозиционеры, не договорятся - ну тогда вообще им грош цена...», - считает Директор Центра политических исследований и конфликтологии Михаил Погребинский. Инициаторы обобщения усилий к такому сценарию относятся серьезно. «И наиболее желательный вариант - объявить осенью о создании единого фронта демократических сил и определить 225 единых кандидатов в 225 мажоритарных округах. Окей, 225 - это утопия, но даже если мы определимся хотя бы по 25 округам - это уже будет неплохо», - пояснил Валентин Наливайченко.

Заповедники «элиты». госдачи для высших чиновников Дачи в государственных домах отдыха стали заповедниками для высших чиновников, где они получают от государства не только недвижимость, но и содержание за счет казны. Издание «Корреспондент» пишет, что в Украине сегодня есть 23 охраняемые государством территории, куда рядовым гражданам вход заказан. В 21 из них живут редкие звери, и называются эти территории заповедниками. Еще на двух, пишет Корреспондент, охраняемых тщательнее других, живут высшие чиновники. Речь идет об огороженных 2,5-метровым забором участках леса под Киевом, которые в официальных документах называются домами отдыха Конча-Заспа и Пуща-Водица. Сюда, как убедился на собственном опыте Корреспондент, не пускают даже прессу, мотивируя это тем, что в поселках живут охраняемые государством лица. Как пишет издание, на обычные здравницы эти объекты мало похожи: по заповедным территориям прямо посреди сосен раскиданы отдельные коттеджи - от маленьких деревянных до настоящих дворцов. Всего примерно 120 зданий: 80 жилых объектов плюс несколько технических - в Конча-Заспе, остальные - в Пуща-Водице. До лета этого года даже список тех, кто получил здесь дачу, был засекречен. Лишь недавно Администрация Президента - куратор Государственного управления делами, структуры, обеспечивающей жизнедеятельность ключевых госчиновников страны, которой формально принадлежат эти объекты, - в ответ на запрос Корреспондента, обнародовала фамилии жильцов обоих санаториев. Как оказалось, пишет издание, там живут самые разные лица, начиная от экс-президентов и заканчивая помощниками народных депутатов. Причем значительная часть дачников нарушают закон - они или не имели права проживать здесь, или должны были освободить выделенные им дачи после выхода на пенсию. Но за все время существования обоих поселков их постояльцы не отказывались от дач, расположенных в элитных пригородах Киева, где сотка земли стоит $30-35 тысяч. С учетом того, что минимальный размер участка составляет десять соток, 79 жителей Конча-Заспы и 34 дачника Пуща-Водицы фактически бесплатно получили от государства землю, по самым скромным подсчетам, на сумму около $40 млн. Корреспондент при этом отмечает, что этот подарок достался людям крайне обеспеченным, многие из которых строят здесь гигантские коттеджи ценой более $1-2 млн. Причем подобные траты на скрытых от посторонних глаз участках позволяют себе чиновники, имеющие скромные официальные доходы и всю жизнь проработавшие на государство. Более того, пишет издание, казна ежегодно выделяет средства на нужды элитарных дач. Только в этом году бюджет выделил домам отдыха в Конча-Заспе и Пуще-Водице 45 млн грн - то есть $5,6 млн. Эти деньги идут на содержание территории и зданий, на оплату труда охраны и прислуги и даже на газ и электроэнергию. Дачники за это либо вообще не платят, либо отдают символические суммы.

в Мукачево состоялся Общеукраинский форум специалистов по недвижимости 27 - 29 января 2012 г. в городе Мукачево на базе отельно-ресторанного комплекса "Интурист" прошел открытый Совет Ассоциации Специалистов (Риелторов) Недвижимости Украины. В рамках мероприятия состоялось заседание Совета Ассоциации, Круглый стол и собрание членов Закарпатского отделения АСНУ, а также неформальные мероприятия. Среди присутствующих были представители со всех областей Украины и Автономной республики Крым. Подобные мероприятия крайне важны для нашего края, власти которого считает одним из приоритетных направлением именно туристический бизнес, который неотъемлемо связан с рынком недвижимости. Приезд в наш край лиц, тесно связанных с крупным бизнесом, играет положительную роль в дальнейшем инвестировании в наш регион и увеличит туристический поток, соответственно, и поступления в местные и "индивидуальные" бюджеты. Одним из ключевых вопросов, рассматриваемых на заседании Совета, было законодательное регулирование рынка недвижимости – тема, которая на сегодняшний день волнует всех, кто работает на этом рынке. Была создана рабочая группа по доработке предложений к законопроекту о риэлторской деятельности во главе с Президентом АСНУ Злыднем С. А.. В состав рабочей группы вошли представители Ассоциации из разных регионов Украины, застройщики и члены фонда госимущества Огромный интерес членов совета и членов АСНУ присутствовавших на заседании Совета вызвал представленный АСНУ новый проект: «Удостоверение риелтора, члена АСНУ». Пластиковая карточка, помимо подтверждения членства, будет также предоставлять определенные дисконты, при получении услуг у оценщиков, нотариусов, юристов и др. На Круглом столе, в котором принял участие заместитель мера Мукачево – управляющий делами горисполкома Александр Галай, помимо общих вопросов, волнующих риэлторов, обсуждались пути развития рынка недвижимости Закарпатья. Члены АСНУ Закарпатья на своем собрании избрали нового руководителя Закарпатского отделения. Им стал руководитель АН РИА «НАШЕ МУКАЧЕВО-МЕРКУРИЙ» Сергей Алёхин. В своём заявлении после избрания он поблагодарил коллег и гостей за небывало большой проявленный интерес к данному событию и особо к своей персоне. На Совете АСНУ обсуждались направления развития Ассоциации на 2012 год, задачи, которые стоят перед АСНУ в этом году. Также на заседании Совета был представлен новый формат 16 Международной ялтинской конференции, которая в этом году будет проходить при поддержке Конфедерации строителей Украины. В этом году в рамках Конференции, в первый день, тема которого обозначена: «Учись, играя!”, традиционно пройдет брейн-ринг. Во второй день конференции, тема которого обозначена: “Рынок недвижимости – философия совместного развития”, состоится пленарное заседание и ток-шоу, на котором строители и риэлторы определят пути решения проблем, существующих на рынке недвижимости, и выработают пути взаимодействия для обоюдовыгодного сотрудничества. Кроме этого, в рамках второго и третьего дней Конференции состоятся секции по наиболее актуальным на сегодняшний день вопросам рынка. Также Совет поддержал предложение провести в дни Конференции сертификационные курсы АСНУ. Трехдневная программа выездного Совета, была наполнена не только рабочими мероприятиями, но и включала в себя интереснейшие и познавательные экскурсии. Экскурсанты ознакомились с центральной частью Мукачево, его историей и нынешним днем, посетили древний замок «Паланок» и монастырь ХІІІ века. В рамках культурной программы состоялся официальный прием, организованный Закарпатским отделением АСНУ, на котором риэлторы со всех регионов Украины обменялись опытом построения цивилизованного рынка недвижимости в стране, продегустировали национальные блюда Закарпатья и лучшие сорта вин, представленные накануне на международном фестивале вина в Мукачево, насладились неповторимым местным колоритом.

ФУТБОЛ. КУБКИ ТА МЕДАЛІ Недiльного дня 23 жовтня в мікрорайоні Росвигово на футбольному полі школи №13 відбувся турнір з міні футболу між командами нашого міста. Участь в ньому прийняло багато команд, зокрема: «ФК Росвигово», «Зелений змій», «Геліос», «Атлант», «Легіон», «ФК Мукачево», «Центр» та перша «медійна» команда «Меркурій». Гравці зуміли в повній мірі продемонструвати всі свої вміння та навички. Не обійшлось і без травм, але відважні футболісти не дивлячись на забої та синці продовжували ганяти м’яча. Цей турнір пройшов під гаслом: «Ми проти алкоголю, наркотиків та цигарок». Подібні заходи проводяться доволі рідко. Організаторами турніру стали самі учасники змагань та їхні спонсори, створивши призовий фонд без допомоги владних структур. Проте, всі ігри проходили на вищому рівні. За порядком на полі наглядали професійні судді. В цьому турнірі зібрались люди різних професій, статку, суспільного стану та віку. Найстаршому учаснику змагань було близбко 45, тоді як наймолодшому – всього 8. Всіх їх об’єднав дух суперництва. Запал, напруга, азарт, переживання тільки підбадьорювали гравців. Щоб підтримати футболістів, та й просто насолодитись грою у футбол, зібралось багато людей. Переможцям урочисто вручалися медалі та кубки. Всім іншим – почесні грамоти. Кожна гра відбувалась протягом п`ятнадцяти хвилин, всього ігор було 16. Із слів учасників турніру можна сказати, що подібні заходи могли б проводитись набагато частіше. Саме такі змагання приносять не тільки користь та призи, а й задоволення. Спортсмени зі стажем і прості аматори – всі вони тут в однакових умовах чесно виборювали свою перемогу. Найкраще це вдалось зробити командам «ФК Росвигово» що отримали перше місце; «ФК Мукачево», які посіли друге місце, і «Зелений змій» з третьою позицією. Визначались також і переможці в категоріях – «найкращий гравець» та «найкращий воротар». Найприємніше те, що наша команда «Меркурій» серед багатьох команд учасниць посіла четверте місце програвши чинним чемпіонам, і пропустивши найменшу кількість голів.

Пока правительство к концу текущего года обещает стабилизировать гривну, а если получится - то и цены, граждане Украины спиваются. Украинцы снова бьют мировые рекорды. Печальные. Наша страна - в пятерке самых пьющих в мире. Впереди - Россия, Венгрия, Чехия и Молдова. Но Всемирная организация здравоохранения назвала Украину страной, которая лидирует по детскому пьянству. Алкоголизм - болезнь, которая уносит намного больше жизней, чем тот же СПИД, стремительно молодеет. «Подростковый пивной алкоголизм» - этот термин появился всего несколько лет назад. Наркологи во всем винят рекламу. Ведь слоган «выпей и станешь крутым», «хлебни пивка и будешь как Кличко»действует, в первую очередь, на ребенка. Одна бутылочка, вторая - и он уже пьяный. Именно не опьяненный, а пьяный. Есть расчет, что три литра пива для подростка - это как 400 граммов водки, вот такой эквивалент. С небольшим количеством алкоголя в организм попадает много жидкости, которая просто не успевает выводится из организма. Чаще всего именно пиво вызывает отек мозга. И для некоторых веселый праздник - заканчивается в еанимации. Симферополь, Ялта, Одесса - в этих городах для подростков ввели так называемый «комендантский час». Появляться после десяти вечера без родителей в общественных местах запрещено. Особые неприятности грозят, если патруль застанет с бутылкой пива. Продажа алкоголя несовершеннолетним запрещена по всей Украине. Однако на возраст покупателей, как правило, никто не смотрит. «Все о вреде алкоголя и наркотиков», - такие тетради для самостоятельных работ скоро появятся в каждой школе. Недетские задачки предстоит решать уже с пятого класса. Ведь с помощью одних запретов с проблемой не справиться, говорят наркологи. Тем более, что добро на первую рюмку, как правило, дают родители. Вот и в Мукачеве многие подростки не понимая какой огромный вред наносит организму алкоголь, сидят по вечерам на лавочках и «круто» попивают пиво. Может стоит и нам начать обращать внимание на эту проблему, а еще лучше начать с антирекламы алкоголя. Например, объяснить ребёнку, что только дурак может поверить в то, что хлебнув пивка можешь стать как Кличко. Или то, что никакой спортсмен ценящий своё здоровье не употребляет то пагубное пойло, которое рекламирует. То, что от спиртного только теряется наше ценное здоровье и деградируют умственные способности и т.д., и т.п. И возможно, что вскоре на вопрос «пробовали ли вы спиртное» до 16-ти лет, редко кто ответит «да». Мукачево толковый город, где живут толковые и умные люди, а умный родитель не будет безразличен к тому, как спивается его ребёнок, его семья и его нация. Сергей Алёхин

НА ЗАКАРПАТТІ ПЛАНУЮТЬ БУДУВАТИ СОНЯЧНУ ЕЛЕКТРОСТАНЦИЮ У понеділок, 3 жовтня, очільник Закарпаття Олександр Ледида зустрівся з представником фірми «Альянс Економ Україна» Володимиром Бобковим та угорськими інвесторами. Темою зустрічі стала перспектива будівництва в області сонячної електростанції потужністю 10 МВт та, в подальшому, заводу з виробництва сонячних елементів. Зі слів інвесторів, за такими проектами – майбутнє альтернативної енергетики. Адже, за задумом, електростанція працюватиме з використанням тонкоплівкових, а не полікристалічних сонячних елементів. Це дасть змогу сповна використовувати сонячну енергію, навіть за умов хмарної погоди та розсіяних сонячних променів. Такі надсучасні електростанції вже працюють в Німеччині та Іспанії. До того ж, українське законодавство вимагає, аби подібні електростанції мінімум на 30% забезпечувалися сонячними батареями вітчизняного виробництва. Тому доцільно, вважають інвестори, відразу говорити і про будівництво на Закарпатті заводу з випуску сонячних елементів. За приблизними підрахунками на зведення електростанції витратять майже 20 млн. євро. Але заручитися підтримкою обласної влади у таких питаннях – тільки половина справи. Адже дозвільні документи отримувати потрібно на державному рівні: – Як керівник області, я зацікавлений, щоб такий проект був реалізований саме у Закарпатті, - запевнив Олександр Ледида. – Стосовно виділення землі та сприяння у технічних питаннях, можете розраховувати на мою підтримку. Але такі масштабні проекти узгоджуються виключно на державному рівні. Відтак, Олександр Ледида попросив підготувати коротку довідку з інформацією про майбутній об’єкт. Маючи необхідну інформацію, пообіцяв керівник Закарпаття, підніматиме питання реалізації проекту особисто перед Першим віце-прем’єр-міністром України Андрієм Клюєвим, який курує ці питання.

Місце нардепа в Україні коштуватиме 5 мільйонів Для перемоги на виборах у Верховну Раду по одномандатному виборчому округу необхідно витратити від 1 до 5 мільйонів доларів, повідомив голова Комітету виборців України Олександр Черненко. «Такої точної «такси» немає, але, звичайно, складно буде виграти вибори людині з боку, не заплативши від 1 до 5 мільйонів доларів. Але тут є специфіка залежно від регіону, від кандидата і багатьох складових. Дешевше, якщо особа відома, авторитетна, проте і їй сильно ставитимуть «палиці в колеса», - сказав Черненко. За його словами, багато що в даному випадку залежить від того, чи популярний політик балотується по округу, або «взагалі лівий парашутист, який тільки перед виборами з'явився на окрузі». У свою чергу, за джерелами ТСН, у деяких партіях вже затверджені списки кандидатів на наступні парламентські вибори. Ціна стовідсоткового потрапляння в список - 10 мільйонів доларів. Нагадаємо, в підготовлюваний проект закону про вибори до парламенту передбачається включити норми про підвищення прохідного бар'єру для партій до 5% з чинних 3% і про вибори половини депутатів за партійними списками, а ще 50% - в одномандатних округах. З 2006 року в Україні діє пропорційна система і усі 450 депутатів обираються за закритими партійними списками. Як відомо, чергові парламентські вибори відбудуться у жовтні 2012 року, а президентські - у березні 2015 року. Скоро вибори, а ми - електорат. Скоро спектакль, а ми - масовка.

В Іванівцях відкрили найбільший цегельний завод на Західній Україні 27 вересня у селі Іванівці Мукачівського району відбулося урочисте відкриття найбільшого цегельного заводу на Західній Україні «Закарпатська Будівельна Кераміка (ЗБК) ТОВ «Русинія». Участь у заході взяли Міністр МНС України, депутат облради Віктор Балога, голова ОДА Олександр Ледида, голова облради Іван Балога, народні депутати, депутати місцевих рад, керівники міст та районів. З теплими словами привітання звернувся до присутніх Віктор Балога, який зазначив, що подія відкриття заводу – знакова, яка співпала із святкуванням Воздвиження Чесного Хреста, на честь якого побудовано багато церков і соборів по цілому світу. «Будівництво такого масштабу за три роки – стандартний за мірками України та Європи термін. Після відкриття заводу ми зможемо конкурувати із західними компаніями. Саме тоді, коли в Україні почнуть працювати такі потужні підприємства, зможемо витіснити імпортну продукцію і замінити її якісною вітчизняною. Це свято не лише для будівельників та інвесторів, це свято для області, країни. Такі об’єкти згуртовують всю закарпатську громаду. Це хороший приклад як потрібно разом будувати Закарпаття», - констатував Віктор Балога. Голова облдержадміністрації Олександр Ледида зауважив, що це один з найбільших інвестпроектів на Закарпатті за останні двадцять років. «Тут зібралася вся еліта Закарпаття – представники бізнесу та влади. За всі роки незалежності на території краю реалізовано два потужні інвестиційні проекти – автомобільний завод «Єврокар» і завод, який ми нині відкриваємо. Із початком його роботи область займе лідируючі позиції у Західній Україні з виписку цегли. Тут виготовлятимуть екологічно чисту продукцію, яку зможуть експортувати в країни Євросоюзу. Інвестори ризикнули в непростий час і вклали кошти в розвиток крайової економіки. З них треба брати приклад», - відзначив Олександр Ледида. «Хотів би подякувати всім присутнім, що уважили нашу сім’ю і прийшли на відкриття цього заводу», – зазначив сьогодні, 27 вересня, у виступі з нагоди відкриття підприємства «Закарпатська Будівельна Кераміка (ЗБК) ТОВ «Русинія» молодший із братів Балог – Павло Іванович. Опісля керівництво заводу ознайомило присутніх з процесом виготовлення цегли, з роботою нового обладнання, з технологіями та засобами виробництва. Як зазначив керівник підприємства Іван Сенькевич проектна потужність заводу – 75-80 млн. штук умовної цегли на рік. Тут також випускатимуть камінь різних видів і розмірів. Проект технологічного виробництва виконаний португальською компанією Metalcértima - Indústria Metalomecânica, SA з використанням власного обладнання та обладнання провідних італійських та іспанських виробників. «Це гарантує випуск високоякісної продукції, що відповідає європейським нормам якості. Випал сухих виробів проводиться в тунельних печах з використанням газу. Сучасна конструкція тунельних печей дозволяє використовувати також і альтернативні види палива», - відзначив Іван Сенькевич. Сировинною базою підприємства є Івановецьке родовище глини, розташоване у безпосередній близькості до заводу. Технології виготовлення і основна сировина пройшли всі необхідні експертизи і отримали сертифікати

Сміття у парку більше немає, або Кому з мукачівських чиновників потрібен власний парк на березі латориці в центрі мукачева? Подейкуди лише зовсім випадково у нас з Вами є можливість дізнатись про те, що коїться навколо. Напевно мало хто з читачів може собі уявити, що улюблений для багатьох жителів Мукачева парк між вулицею Валенберга та Набережною (позаду ресторану Венеція) практично вже комусь належить. Але це не уява фантазії, а реальність. В доказ наводимо одну з публікацій на відомому в Мукачеві і Закарпатті інтернетвиданні. Щоб редакцію «Нашого Мукачева» не звинуватили в чомусь «недоброму», текст статті та коментарів ми не змінювали, окрім нецензурних лайок. Джерело: www.mukachevo.net/ua/News/view/46418 Містяни припинили засмічувати сквер, що знаходиться між набережною та вулицею Валенберга. Мукачево.net почав пильно придивлятися до міського скверу (у народі його кличуть «Кукіс»), після того, як побачили купу сміття прямо посеред нього. Згодом, очевидно, після публікації матеріалу на сайті, купа зі скверу все ж таки зникла. Втім, недоброчесні громадяни продовжили нахабно засмічувати парк, приносячи пакунки з відходами на те саме місце. Знову чергова публікація і що ми бачимо? Сьогодні у сквері жодного пакету. Коментарі: Добролюб: - До теми напишіть про те, що місто засмічення вже майже належить .....у заступнику мера, місцевому депутату, та його сину Олександру. Разом 20 соток, майже половина парку. Що в місті вже нема землі??? що він почав привласнювати парки та набережні!? Документи на стадії виготовлення державних актів... Якщо всі тихенько промовчать, то скоро на набережні будемо ходити з дозволу .......а! А може просто в цьому має розібратись прокуратура, а громада Мукачева має сказати своє слово і просто дати під зад .....у, а Віктор Іванович йому ще й добавить! Д: - А цікаво Віктор Іванович про витівки .....а знає? Бо це підстава. Мусор: - Мусор там був коли його не вбирали ті кому це потрібно робити. А куда його було носити, в Ратушу? Сергей: - Уже год назад туда завели газовую трубу и интересно за какие средства, за бюджетные? Думаю это план тихого дерибана, ещё бы такое место в центре города - парк - речка - центр... Если люди промолчат, то все жители Черемушек, Первомайской Набережной и Окружной будут просить разрешения пройти через парк, а молодежь и молодые мамочки с колясками будут гулять по проезджей части! Мешканець Мукачева : - .....у і закон не закон. Він плювати на нас хотів, а давайте всі по разочку плюнем на те, що він там буде будувати!!! Замахається строїти ко...(нецензурна лайка) Сергей: - Сообщаю всем кто уже хочет плюнуть на имущество депутата .....а. Это можно сделать прямо на ... (конфеденційна інформація) Мукачівець: -" Холопи" просять відновити справедливість за допомогою прокурорів та позбавити їх від свавілля чиновника Джерело: www.mukachevo.net/ua/News/view/46418 P.S. Також інтересно буде почути думку з цього приводу і міського голови, адже Золтан Золтанович живе в безпосередньо біля парку.

Украинских олигархов могут "нагнуть" в другую сторону Россия и Европа дают понять украинской власти, что «гоп-стопом» во внешней политике дела не решаются. Украине в силу ее геополитического расположения всегда было «сухо и комфортно» между Западом и Россией. И те наши правители, которые поумнее, откровенно этим пользовались. Тот же Леонид Кучма умело лавировал между настроениями Европы и амбициями России. Если намечались прохладные отношения с Европой или Америкой (например, после скандала с пленками Мельниченко или «Кольчужного скандала»), всегда можно было найти поддержку у России. И наоборот: если не ладилось с северным соседом, была возможность мотнуть в Брюссель и там услышать теплые ободряющие слова. Так уж сложилось, что Запад и россияне никогда не сходились во мнении по поводу Украины. До тех пор, пока за Юлией Тимошенко не захлопнулись двери автозака. После того как ее упрятали в Лукьяновское СИЗО, со всех сторон посыпались обвинения. Запад «давил» на несоблюдение демократических ценностей, Кремль же возмутила сама формулировка – незаконные газовые соглашения. И реакция на это поведение последовала незамедлительно: россияне дали понять, что «гоп-стоп» в отношениях они не потерпят, и начали выдвигать собственные ультиматумы. В частности, настаивать на вступлении в Таможенный союз и пугать нас ценой на газ $500. Если бы эти события происходили пару лет назад, можно было бы, конечно, поехать пожаловаться на неуступчивых россиян в Брюссель. Но если во время газового кризиса 2009 года Европа была полностью на стороне Украины (еще бы, шкурный вопрос), то сейчас особой поддержки не чувствуется. И хотя называть вещи своими именами в оценках действий украинской власти Брюссель пока не решается, раскрывать нам объятия Европа тоже не спешит. Скептики могут возразить: все идет по плану, вон, Европарламент уже начал рассматривать вопрос об ассоциации Украины и ЕС. Так-то оно так, но если соглашение и будет подписано в ближайшее время, то наверняка будет сопровождаться моралями и нотациями о свободе и демократии. И, несомненно, требованием – освободить Юлию Тимошенко. В том случае, если главная оппозиционерка страны получит срок, Брюссель может приступить к тяжелой артиллерии. А именно – к «обработке» крупных украинских бизнесменов. Именно такое «оружие» против наших олигархов Запад применял в 2004 году. Никто, им, конечно, не угрожал устроить неприятности или закрыть европейские рынки сбыта, но очень внятно дали понять, на кого из двух кандидатов следует делать ставку. Так внятно, что бизнесмены все сразу поняли. Если Тимошенко все же сядет, ситуация семилетней давности может повториться. Бизнес-элиту Украины, которая имеет активы в Европе и, вообще, хочет сохранить хорошие отношения с западными партнерами и жить там как белые люди, могут поставить перед выбором: либо вы по-прежнему поддерживаете «антидемократическую власть», и это стоит вам ощутимых бизнес-потерь, либо вам придется делать ставку на кого-то другого. Та же «петрушка», прогнозируемо, будет и в отношении с Россией. Учитывая же любовь украинских олигархов к политической конъюнктуре, можно точно предсказать: они могут начать искать другого «лидера». Как раз в пору заявления Тигипка про возможное лидерство в "Партии Регионов". Впрочем, команда президента прекрасно это осознает. И наверняка попытается подстраховаться. По, сути, сейчас Президент не может стопроцентно доверять ни одному из денежных мешков в своем окружении. Как бы то ни было, но Украина, или вернее, ее властная элита, впервые в новейшей истории столкнулась с проблемой внешней изоляции, это факт. И если даже Тимошенко выпустят на свободу, это еще не означает, что все наладится. Ведь осадок то все равно останется. Посему вполне возможно, что ближе к президентским выборам в Украине Кремль и Запад снова найдут точки соприкосновения по украинскому вопросу…

Балога запевняє, що «Регіони» в його партії не зацікавлені Приєднання «Єдиного центру» до Партії регіонів ніяких плюсів провладній партії не дасть. Про це повідомив лідер партії «Єдиний центр» Віктор Балога в ефірі телеканалу ТВі. «Партії регіонів не треба зараз йти тим шляхом, яким у свій час йшла НДП, СДПУ (о), «Наша Україна». Більше того, я думаю, що це тільки дискредитує Партію регіонів», - так Балога прокоментував об'єднання Партії регіонів і «Сильної України». «Як на мене, для президента важливо забезпечити моноліт саме тієї команди, яка здобувала перемогу в 2006 році, і в 2007 році хороший результат, і на виборах президента. У Партії регіонів хороший потенціал «, - додав він. Коментуючи можливість приєднання «Єдиного центру» до Партії регіонів, Балога заявив: «Я вважаю, що приєднання малих партії, а станом на сьогодні «Єдиний центр» не є партією великою, яка би серйозно впливала на процеси в Партії регіонів,… не потрібно». Він додав, що «ніколи, за рік роботи з президентом, не було розмови про те, що «Єдиний центр» повинен бути в Партії регіонів». Балога уточнив, що «Єдиний центр» визначиться, як буде йти на вибори після того, як буде прийнятий новий закон про вибори до Верховної Ради. «Окремо чи разом - залежить від того з ким. Якщо «Єдиний центр» не матиме можливості пройти той бар’єр, який буде встановлений Верховною Радою, то це одне питання», - зазначив він. «Я вважаю, що для Партії регіонів приєднання моєї партії ніяких плюсів абсолютно не дасть», - підсумував політик.

Европа воспринимает Украину как страну-жертву Празднование двадцатой годовщины независимости Украины в Брюсселе проявило проблему ошибочного позиционирования нашей страны на международной арене. Об этом в комментарии заявил президент Европейской Ассоциации Украинцев Алексей Толкачев. По его словам, на международной арене Украина воспринимается преимущественно как глубоко несчастное молодое постсоветское государство, «которое постоянно везде и всем жалуется на собственные неурядицы, коррупцию, политические проблемы, тяжелое советское наследство, голодомор, проблемы с транспортировкой газа». Толкачев также отметил, что примерно «80-90% информационных сообщений об Украине в западных СМИ носят подчеркнуто негативный характер». «Украина сегодня выглядит как слабая страна, страна-жертва, которая постоянно жалуется и просит помощи. Европе такие субъекты не нужны, ей хватает и собственных проблем. Именно такой негативный имидж, неправильное позиционирование определяет неготовность ЕС принять Украину. Европа нуждается в сильных государствах. Она будет уважать те народы, которые уважают сами себя и могут сами себе помочь», - подчеркнул он. Глава Европейской Ассоциации Украинцев считает, что сегодня имидж страны можно исправить несколькими путями. «Самый лучший – на основе достижений настоящего. Их, к сожалению, не так уж много. Особенно с учетом политической ситуации… Можно формировать положительный имидж авансом, рекламируя будущие достижения. Это сформирует в Европе большие надежды, связанные с Украиной, но их всем нам придется оправдать и отработать тяжким трудом», - отметил он. «Самый надежный способ улучшить имидж Украины уже сегодня – сделать ударение на величественной тысячелетней истории. Начать, в конце концов, хвастаться не собственными трагедиями, а величественными свершениями прошлого. Наследие Трипольской культуры и Киевской Руси дает все необходимые предпосылки именно для такой положительно исторической стратегии формирования международного имиджа. Вместе с тем, реклама величественного прошлого Украины вызывает не только интерес, но и закладывает в международной среде надежду – раз Украина имеет тысячелетнюю историю, то очевидно, будет и тысячелетнее будущее», - добавил Толкачев. Напомним, 24 августа в ходе празднования Дня Независимости Украины в Брюсселе состоялась акция одевания главного символа города – фонтана Manneken Pis (Писающий мальчик – ред.). В этом году Украиной был презентован костюм князя Киевской Руси Ярослава Мудрого. СТРЕМЛЕНИЕ В ЕВРОСОЮЗ КАК ТЕХНОЛОГИЯ Кажется, в стране началась реализация политтехнологии, суть которой опровержение бытующего мнения, что Виктор Янукович применяет репрессии в адрес главного политического оппонента Юлии Тимошенко. Об этом сообщают «Комментарии» со ссылкой на собственные источники, передает УНИАН. По информации издания, власти не откажутся от «посадки» Тимошенко, тем более, что материала хватает. А чтобы снизить градус критики с Запада, решили помиловать Юрия Луценко, и посадить кого своего. «Запад прогнозируемо стал все активнее обвинять украинского президента в преследовании оппозиции и в авторитаризме. Первый же зарубежный визит Януковича в страны Евросоюза - Польши - продемонстрировал, что любые его поездки на запад начинаться и заканчиваться одной и той же темой: судом над Тимошенко», - отмечает издание. При этом, поскольку отказываться от посадки экс-премьера никто не собирается на Банковой была придумана многоходовая технология для назойливого Запада. «Ее суть заключается в следующем: судебный процесс над Тимошенко завершится для него обвинительным приговором, но одновременно другой высокопоставленный подсудимый Луценко может быть выпущен на свободу. Или, в крайнем случае, получит условный срок», - цитирует источник. «По крайней мере, в судебном процессе против бывшего руководителя МВД явно наметился перелом в его пользу, когда свидетели или меняют показания, или говорят то, что ставит под сомнение выводы следователей», - добавили «Комментарии». Кроме того, для усиления эффекта и подтверждения объективности и беспристрастности судебной системы в Украине могут быть сделаны еще ряд сопутствующих шагов. «В эту канву, - отмечает издание, - хорошо укладываются и показания генерала Алексея Пукача, который вдруг начал называть заказчиков убийства Георгия Гонгадзе. Поскольку в связи с этим вновь прозвучала фамилия Владимира Литвина, не исключено, что именно его сделают козлом отпущения». «Отправить в СИЗО спикера парламента по резонансному делу, которое никак не могли довести до ума все эти годы - не лучшее доказательство справедливости украинской власти», - говорится в статье. «Если политтехнология с Луценко (Литвиным, кем из министров или губернаторов) сработает, то Западу останется или аплодировать Януковичу, или на длительное время оставить его в покое со своими претензиями по авторитаризму...», - отмечает издание. Мысль интересная. С учетом нашего стремления в Евросоюз. Потому что Евросоюз сейчас, как когда-то коммунизм: никто в него не верит, но все стремятся в него попасть.

Мукачівські злодії ЗОВСІМ знахабніли Мукачівські злодії знахабніли до того, що вже почали викрадати камери зовнішнього відеоспостереження. Так вночі з 24 на 25 серпня близько 4 год. 05 хв. з будівлі інформаційного агентства «Наше Меркурій-Мукачево « за адресою: м.Мукачево, вул. Валенберга 14, двома невідомими зловмисниками було викрадено дві камери зовнішнього відеоспостереження. Злодіїв навіть не злякало те, що в момент злочину їх фіксували дві відеокамери. Відповідні відеозаписи надано правоохоронцям. Чи є це злочин пов`язаний з професійною журналістською діяльністю коллективу газет «Наше Мукачево» та «Меркурій», або з корисливих мотивів буде з`ясовувати слідство. Також інтересним є і той факт, що в останній час на адресу редакції газети «Наше Мукачево» були «неприємні» дзвінки від невідомих з приводу публікацій в газеті. Будемо сподіватись, що правоохоронці Мукачева, знайдуть і покарають знахабнілих зловмисників. З свого боку ми обіцяємо винагороду і конфіденційність тим громадянам, які допоможуть розкрити цей злочин. З інформацією прохання звертатись в нашу редакцію, або в міський відділ міліції. Коллектив АН РИА «Наше Меркурий-Мукачево»

Що ж будують на місці колишнього Мукачівського амфітеатру? Багато хто з Мукачівців проїжджаючи уздовж «Комсомольського» парку, що біля річки по вулиці Садовій, звертають увагу на високий паркан який виріс біля пішохідної доріжки. Відразу декілька фактів вказують на великий масштаб будівництва. Це і словацька будівельна фірма підрядник «WinLand», яка до речі вже побудувала в Мукачеві торгово-розважальний комплекс «Щодня», а також будує великий туристичний комплекс по дорозі до санаторію «Синяк». Це і наявність всіх комунікацій, які ще були прокладені під час ремонту дороги вулиці Садової (зміна асфальту на бруківку). Також про масштаби майбутньої будови свідчить і той факт, що вона буде розташована не лише на земельній ділянці амфітеатру, а і на двох прилеглих земельних ділянках бувших домоволодінь (рішенням Мукачівського виконкому всі три земельні ділянки було об`єднано в одну). Багато хто цікавився: «Щож починають будувати на місці колишнього амфітеатру?». Версій було багато - це і готель, і супермаркет, і елітний будинок… Все виявилось набагото простіше. Якщо вірити все тим же документам Мукачівського виконкому, то на місці колишнього Мукачівського амфітеатру починають будувати новий торгово-розважальний центр. Також треба зауважити і той факт, що практично «знайшовся» майбутній власник і для земельних ділянок в «Комсомольському» парку, на місці яких колись були дитячі атракціони. Враховуючи вищенаведене, думаю що наступного літа багато Мукачівців побачать парк свого дитинства не таким, як звикли, а у «новому обличчі». У гарному чи поганому? Побачимо. Ірина Коструб

Плюсы и минусы ОСМД продолжение темы про «общества совладельцев многоквартирных домов» на вопросы отвечают специалисты АН «Меркурий - мукачево» Чиновники не устают повторять, что в самом обозримом будущем ЖЭКи уйдут в небытие, а мы все дружно «самоорганизуемся» в ОСМД - общества совладельцев многоквартирных домов. Кто может стать управдомом? Среди инициаторов создания ОСМД в нашем доме ни у кого нет экономического, технического или инженерного образования. Подскажите, есть ли требования к тем, кто может возглавить ОСМД или стать управдомом? Николай Петрович, Кольчино К тем, кто может войти в правление ОСМД, а также - стать его председателем, закон выдвигает всего одно требование: этот человек, независимо от возраста и образования, должен быть владельцем жилого или нежилого помещения в доме. То есть он обязательно имеет право собственности на расположенные в доме квартиру, аптеку, магазин или парикмахерскую… Само правление, если в нем есть компетентные в сфере ЖКХ люди, может также заниматься организацией обслуживания дома. А может просто нанять толкового управдома на зарплату. Что-то вроде нынешнего начальника ЖЭКа, только - для одного дома. И, в отличие от жэковского начальства, заинтересованного в том, чтобы в доме действительно всегда было чисто и тепло, а во дворе - ухоженный газон и не переполненные мусорные контейнеры. Иначе этот человек лишится работы. А вот непосредственно убирать, чинить и подкручивать краны в доме могут как отдельные нанятые сотрудники (часто это два-три человека, которые совмещают обязанности столяра, слесаря, сантехника, электрика, дворника, уборщицы), так и по договору - ЖЭКи. Кстати, их услугами пользуется около 30% ОСМД в Украине. И, как утверждает г-н Дедов, чаще всего жильцы довольны их услугами: под контролем управдомов они работают «без жалоб». Как разоблачить вора? При переходе из ЖЭКа в ОСМД деньгами жильцов за квартплату и коммунальные услуги распоряжается несколько человек - правление дома. Как можно проконтролировать, чтобы эти люди не воровали деньги и пускали их по назначению? Марина Борисенко, Мукачево Эксперты уверены, что у правления ОСМД практически нет шансов провороваться. Ведь раз в год на общем собрании они должны отчитываться о финансовой деятельности и рассказывать, куда ушла каждая копейка. Кроме того, в каждом ОСМД избирается ревизионная комиссия, которая периодически контролирует финансы общества. В том числе и в тех случаях, когда у жильцов ОСМД возникнут подозрения в воровстве или нецелевом использовании общественных денег правлением. Где дороже коммуналка? Недавно в СМИ прошла информация о том, что якобы для ОСМД квартплата будет гораздо выше, чем для жэковских домов. Это что, коммунальщики таким образом решили отпугнуть людей от создания ОСМД? М. Сыроварова, Мукачево Эта информация появилась в СМИ после того, как на одной из недавних сессий Киевсовета были приняты решения о предоставлении в аренду на 5 лет нескольким столичным ОСМД придомовых территорий. Обобщение о повышении квартплаты для арендовавших землю ОСМД сделала председатель фракции Виталия Кличко «Удар» Наталия Новак. «Законодательство в данном случае устанавливает минимальный уровень арендной платы в размере 3% от нормативно-денежной оценки земли в год, - уточнила депутат. - Тем не менее, вышеупомянутое решение городских властей приведет к повышению квартплаты - кроме коммунальных тарифов, жители ОСМД будут платить еще и арендную плату за землю. То есть власть, с одной стороны, агитирует за создание ОСМД, а с другой - ставит их в заведомо неравные условия с жилыми домами коммунальной формы собственности». А вот в правлении одного из ОСМД считают, что арендная плата за землю - это не настолько существенные затраты для ОСМД. Сегодня для жильцов такого дома, с учетом аренды придомовой территории, квартплата составляет не 3,1 грн/кв.м, как в жэковских домах, а 2,8 грн. А в планах - еще и понижение этого тарифа. Вообще же, по словам юриста «Восточно-украинского центра общественных инициатив» Вадима САБИНИНА, в данном случае главная проблема в том, что законодательно четко не прописано, какие права на землю надо предоставлять ОСМД. Поэтому часть таких домов получили землю в бесплатное пользование, часть - в аренду, и лишь некоторые сумели приватизировать собственные дворы. Пользуясь такой «неразберихой», местные власти часто очень неохотно дают «добро» на приватизацию. И дело даже не в желании «выкрутить» средства от аренды земли. Просто если придомовая территория будет принадлежать ОСМД, тогда уже не будет возможности «откусить» от нее кусочек и использовать под совершенно другие нужды. Г-н Сабинин уверен, что этот вопрос необходимо урегулировать на законодательном уровне. Пока же представителям ОСМД надо все равно активно добиваться приватизации своего участка. Иначе не исключено, что в один прекрасный день под окнами их дома появится бульдозер и начнет копать котлован под фундамент новой высотки.

ТРАПИЛАСЯ НАЙБІЛЬША ПОЖЕЖА МУКАЧЕВА Без перебільшення в неділю 21 серпня Трапилася найбільша пожежа за історію Мукачева. Сталось це лихо на так званому «Лагойдівському базарі», що в мікрорайонв «Росвигово». Зі слів очевидців все розпочалось близько 15 год. 15 хв. Коли один з підприємців помітив дим з під даху одного з торгових ларьків-павільонів, що був зачинений. Вже в 15 год. 21 хв. на пульт чергової пожежної частини надійшло повідомлення про пожежу. Через 10-15 хвилин на місце події прибули дві пожежні машини, однак води в них виявилось вкрай обмаль. Також виникли проблеми з екіпіруванням, цілісністю шлангів, обладнанням, кріпленням, а також зі злагодженістю у роботі. Нажаль поки приїхало пожежне підкріплення з інших населених пунктів, у вогні горіли вже всі торгові ряди ринку, а підприємці рятували те що могли. Окрему подяку слід виразити бригаді добровільної пожежної допомоги с.Дебрецен (3 автомобіля), пожежникам з м.Берегова, м.Свалява. Всі вони приймали участь в пожежотушінні і самовіданно боролись з вогнем. Великий об`єм роботи зробила пожежна команда з фірми «Нафтопродукт», які своїми професійними та злагодженими діями зупинили розповсюдження пожежі на критий ринок, і в сторону заправки. Навіть «відбили» від полум`я біля 7 кіосків, що розташовані біля заправки. Остаточно пожежу вдалося локалізувати близько 15.45. Незрозуміло чому, але в інтернет просторі відразу висунули і почали просувати як основну версію «вибух газового балону в пекарні, що поряд з торговими рядами». Згадайте вибух на 5-му поверсі будинку №4 на Першотравневій набережній. Після вибуху у двох під`їздах з першого по п`ятий поверх скло у вікнах повилітало, а в половини з квартир і самі вікна. А що ми бачили на пожежі, і в тому ж самому интернеті - www.youtube.com/watch?v=GNN8XsWgb7I – всі вікна пекарні на першому та другому поверсі цілі практично до кінця пожежі. Сам власник ринку Лагойда, в одному з коментарів сказав слідуюче: “Газового балону у нас там взагалі не було, бо пічка працює від магістрального газопроводу, який, до речі, теж не пошкоджений. У приміщенні пекарні практично слідів пожежі немає, згорів тільки дах, який загорівся від полумя, яке підіймалося від торгових точок.” Взагалі цей інцидент виявив більше питань ніж відповідей: - Чому адміністрацією базару не були прийняті «привінтивні» міри ще тоді, коли почав горіти 1-2 павільони? - Чому з Мукачівських пожежників приїхало лише 2-3 машини? - Чому у Мукачівських пожежних погана матеріальна база і практичні навички? - Чому, практично до кінця пожежі, ніхто не відімкнув електричну напругу? - Чому і хто дав згоду на легалізацію торгових павільонів та інших будівель впритул до АЗС??? Думаю таких «Чому?» можна висловити ще багато. Нехай в цьому розберуться компетентні органи, а Мукачівська спільнота їм допоможе. Від імені нашого колективу, та всіх небайдужих мешканців міста висловлюю співчуття всім постраждалим. Ваші сили і всі зусилля вижити в цьому світі трішки зруйновані, але ми Вам зичемо сил для того, щоб ви відновили свої сили і надалі доля склалася для Вас як найкраще, і ми віримо у те, що у Вас все буде добре, і якщо людина щось втрачає, то обовязково щось знаходить. Отже щоб попереду у вас було все якомога краще. Мої співчуття тим, хто втратив роботу, бізнес. Сил Вам і здоров'я почати все заново. Бог Вам у поміч! p.s. Наша газета з готовністю допоможе потерпілим від пожежі в оприлюдненні інформації, якщо в тому буде потреба та доцільність. 25.08.11

Кто и как может получить законные 10 соток Фабрики — рабочим, землю — крестьянам. Такое решение было принято после обретения Украиной независимости. Фабрики пролетариату раздали. И тут же забрали. Земля у селян, хоть и условно, пока осталась. Это побуждает горожан чесать затылок: почему при населении страны в 50 млн человек землю отдали лишь 6,9 млн граждан? Впрочем, сегодня собственники земельных паев не особо роскошествуют. Средняя арендная плата за гектар земли, по данным Госземагентства, составляет лишь 316,2 грн. Какая судьба ожидает сельхозугодия после снятия моратория на их продажу, можно догадываться. Тем временем в городах неуклонно дорожают продукты. Это вызывает недовольство урбанизированного населения. Что в свою очередь раздражает премьер-министра Николая Азарова. Как-то в сердцах он даже посоветовал горожанам не стонать, а брать лопату и кормить семью. «А что мешает каждому, у кого есть руки-ноги, есть энергия, взять лопату, 10 соток земли и на период, пока мы будем этим заниматься в общегосударственном масштабе, хотя бы свою семью обеспечить овощами?» — объяснил позже премьер. Но где копать? Глава правительства вроде как распорядился выдать людям огороды. Но очевидно, что миссия невыполнима. Причем в данном случае поручение премьера совсем не обязательно. Действующее законодательство гарантирует право горожан на безоплатную передачу им земельных наделов для приусадебного участка или дачного строительства. Согласно ст. 121 Земельного кодекса, размер такого участка в город ской черте — до 10 соток. Но чтобы воспользоваться этим правом, нужно пройти несколько кругов кабинетного «ада» и ублажить немало чиновников. Все же попытаемся разобраться, какие шаги, согласно законодательству, следует предпринять. Прежде всего нужно получить разрешение местного совета на разработку проекта землеустройства по отведению земельного участка. Для этого необходимо подать письменное ходатайство в городской совет. В нем указываются целевое назначение и размеры участка, прилагаются графические материалы с указанием желаемого места его расположения. Горсовет рассматривает ходатайство в месячный срок. Если повезло с разрешением, далее следует заключить договор с разработчиком соответствующих проектов. Разработанный проект подается комиссии по рассмотрению вопросов, связанных с согласованием документации по земле¬устройству. Она в течение трех недель предоставляет органу местного самоуправления заключение о согласовании проекта. Если проект подлежит обязательной госэкспертизе землеустроительной документации, комиссия передает согласованный проект соответствующему органу для проведения экспертизы. Получив позитивное решение, местный совет обязан принять решение об утверждении проекта землеустройства и передачи участка в собственность заявителя. И это еще не все. «Получив позитивное решение местного совета, можно перейти к последнему этапу процедуры — получению государственного акта на право собственности на земельный участок». Отмечаем, что постановлением КМУ № 844 от 05.08.2009 установлена упрощенная процедура оформления и выдачи таких актов. Для этого мэру подается заявление с определенным перечнем копий документов, адресованное территориальному отделению Госкомзема. Выдача госакта осуществляется местным Центром кадастра в срок до 30 рабочих дней. Но это все в теории на бумаге. На практике же потенциальный владелец заветных 10 соток столкнется с неразрешимой проблемой уже на первом этапе. Ведь чтобы подать ходатайство в горсовет, нужно сначала найти свободный участок. Для этого, по закону, можно обратиться в Центр земельного кадастра, который обязан предоставить такую информацию. Однако, во-первых, предоставленная кадастром информация может не соответствовать реальному положению дел. Во-вторых, скорее всего, ответ будет прост: согласно генплану развития города, свободных территорий для малоэтажной жилой застройки нет. Значительно помочь решению проблемы мог бы новый Закон «О государственном земельном кадастре», согласно которому с 1 января 2013 года полная информация обо всех участках должна быть предоставлена на сайте Госземагентства. Но можно ожидать, что к тому времени вся условно свободная земля будет уже застолблена регистраторами. Иногда чиновники советуют гражданам побродить по окраинам города и поискать участок самостоятельно. Но даже в случае обнаружения такового, остается риск, что находкой воспользуются опять же приближенные к власти. А «первооткрывателю» сообщат, что участок уже занят другим лицом. Некоторые эксперты советуют подыскать участок сначала для аренды. И уже получив соответствующее право, подавать документы на его бесплатную приватизацию. Но и такая схема не отменяет необходимости заручиться поддержкой городского головы, местных депутатов и обойти с поклонами немало кабинетов. В целом оформление участка может длиться годами и стоить десятки тысяч гривен. Впрочем, право на свои 10 соток можно при случае продать. Ярким примером того, как это происходит, может быть голосование сессии Киевсовета 1 октября 2007 года. Тогда до полутысячи киевских студентов получили 1,3 тыс. га земли в Пуще-Водице и Конча-Заспе. Оппозиционеры тогда говорили, что «молодая команда» выкупила у студентов паспортные данные по цене в $1 тыс. Кстати, продать свое право на 10 соток можно и сегодня. По некоторым данным, в среднем оно стоит 100-300$. Отметим также, что даже в тесном Мукачево свободная земля все-таки есть. В ближайшее время планируется «разработка» нового микрорайона «Баняска», что рядом с микрорайоном «Подгоряно». Вот так, если хотите жевать собственноручно выращенную капусту, не тратьте время зря, а приступайте к збору нужных документов. Сергей Алёхин - руководитель АН РИА «Наше Меркурий-Мукачево»

УКРАЇНСЬКА РЕАЛЬНІСТЬ Половина українського суспільства тяжіє до демократії, до європейських цінностей та воліє бачити Україну європейською державою. Друга половина українців ностальгіє за радянським стилем державного управління і воліє бачити Україну позаблоковою державою. А єднає ці дві половинки переконання, що вони живуть у країні шахраїв, корумпованих політиків і чиновників, що нею управляє мафія… Ці дані навели соціологи – ініціатори багаторічного проекту «Моніторинг соціальних змін», який започатковано у дні проголошення Україною Незалежності. І напередодні 20-річчя держави, науковці з Інституту соціології НАН України та Фонду «Демократичні ініціативи імені І. Кучерова» оприлюднили перші результати здійснення проекту. І, як на мене, ці результати дають яскраву цілісну картинку українського суспільства і дають відповідь на чимало питань, які стосуються співіснування влади та громади в Україні! Отже, більшість опитаних не довіряють державі, владі – натомість, висловлюють почуття поваги та любові до країни, її культури, історії, традицій. Більшість українців не підтримують ті реформи, які упродовж майже двадцяти років здійснюють владоможці у державі – натомість, за останні десять років зросла кількість свідомих українців, які готові взяти у свої руки справу розвитку держави на користь суспільству, усім громадянам. Проте у порівнянні з початком 1990-х років, поменшало громадян із сподіваннями на краще: погіршення чекали у 1994 році 20 відсотків, і цього року 28 відсотків. Самі українці цьому не дивуються: на думку понад 60 відсотків опитаних, в українській державі корупція стала складовою управлінського механізму, а владні політики та чиновники розширили собі повноваження та збільшили привілеї в обсягах, притаманних … феодальній добі! Приблизно такі ж оцінки сучасному стану України дають і зарубіжні науковці (політологи, економісти): на думку експертів Східноєвропейського інституту розвитку, який об’єднує експертів України, Польщі та Литви, корупцію в українському її варіанті можна здолати лише у разі руйнації державної системи управління, а от знайти готових це зробити – більш ніж складно: і політики, і чиновники реально «вбудовані» у корумповану систему й охоче користуються цією ситуацією. Навіть опозиція більше міркує над можливостями і шляхами знищення корупції, ніж нищить її у реальному житті. А фахівці з питань безпеки Східноєвропейського університету у Будапешті (Угорщина) вважають, що судова система в Україні перетворилась на муляж: влада вирішує свої політичні та ділові проблеми, використовуючи проти конкурентів правоохоронців, прокуратуру і суди (незалежно від кольорів влади та опозиції, яка від виборів до виборів міняється місцями). Подібна ситуація неприпустима, коли ідеться про державу, що проголосила своїм зовнішньополітичним пріоритетом європейську інтеграцію, – вважають угорці. «Нова східна фундація», що об’єднує європейських інтелектуалів і базується у Польщі, застерігає Україну від сповзання у тоталітаризм, при чому тоталітаризм олігархії - коли «друзям усе, а ворогам закон», коли діє не «сила закону», а «закон сили», коли принципи розвитку підміняються поняттями сумнівного походження, а державна система працює на користь кількох олігархічних кланів (родин). Українське ж суспільство у більшості байдуже або відсторонено спостерігає за тим, що діється у державі, і намагається вижити. Так, за даними соціологічних опитувань, третина українців вважає, що «терпіти наше становище вже неможливо», а майже дві третини громадян «готові самотужки долати соціальні негаразди». Але більшість українців до активних дій задля захисту своїх соціальних прав не готові, протестні настрої середини 2000-них поступилися байдужості та необхідності вирішувати більш нагальні повсякденні проблеми… На сьогодні, ціннісними орієнтирами більшості українців залишаються: здоров’я, міцна родина, благополуччя дітей та сімейний добробут. А про те, чи незалежна –і наскільки незалежна – держава, в якій вони живуть, українці переймаються менше у порівняння з даними десятирічної давності. Натомість, цим питанням усе більше переймаються європейські, американські та російські політики і науковці – адже соціально нестабільна, корумпована, технологічно відстала країна у геополітичному центрі Європи може становити небезпеку на наступні двадцять років…

“ЦІНИ НА НЕРУХОМІСТЬ В МУКАЧЕВІ "СТАБІЛІЗУВАЛИСЯ" Співрозмовник закарпатського інтернет-видання – молодий, але вже відомий в Мукачеві політик, видавець та власник агенції нерухомості «Меркурій-Мукачево» Сергій Альохін. – Пане Сергію, за скільки реально можна придбати землю в Мукачеві? – Ціна 1 сотки землі на околицях Мукачева починається від 1000 у.о. Найдорожча земля в р-ні Набережної, Росвигова, “Садів” і сягає до 4000 у.о. Є ще дорожчі земельні ділянки, в основному, в р-ні центру під комерційні забудови, але це одиничні випадки. – Наші читачі, особливо з інших областей, цікавляться, скільки коштує 1 кв.м. житлової площі в Мукачеві? – На сьогоднішній день за 1.м.кв. в новобудовах забудовники правлять 650-750 у.од. Треба зауважити, що в таких квартирах, як правило “голі” стіни і потрібен повний подальший ремонт. Їх не так багато, і тому акцентувати на цьому увагу не варто. Інша річ – вторинний ринок, де 1 м.кв. може коштувати від 350 у.од. до 1200 у.од. На ціноформування впливають такі чинники як місцерозташування, поверх, матеріал та рік забудови, якість ремонту, планування квартири. Тільки співставивши всі ці фактори можливо говорити про остаточну ціну. – В даний момент ціни на нерухомість ростуть, чи далі продовжують падати? – Ринок нерухомості стабілізувався і останній рік ціни коливаються в межах 10% і становлять 55-65% від докризових цін. – Це означає, що знов повертається попит на нерухомість? – Ринок нерухомості не може зупинитись, адже хтось змінює місце проживання, хтось поліпшує свої житлові умови, хтось купує вперше, а хтось вкладає свої заощадження. Нерухомість – це одне з найнадійніших вкладень. – Але ж криза… – Як сказано раніше, ринок нерухомості не може зупинитись. Інша річ, що до 2008 року ринок нерухомості був перегрітий в основному за рахунок “легких” банківських кредитів і захмарної націнки забудовників. Станом на сьогоднішній день ринок житла пожвавішав. В основному це пов’язано зі зміною місця проживання окремих родин та громадян, а також з чутками про можливу фінансово-валютну кризу. Думаю, багато хто чув про стан американського долара і його майбутнє. Це не зовсім зрозумілі та прогнозовані речі і тому багато хто інвестує свої “кровні” в нерухомість, яка на сьогоднішній день є більш стабільною, ніж деякі національні валюти. – Дійсно, до кризи нерухомістю займалися усі, кому не лінь. Щось змінилося з того часу? – Ринок очищується від спекуляції, від тих, хто продавав та купляв, не рахуючи гроші, і тим самим “розігрівав” ринок, збільшуючи ціни, а саме головне від так званих “чорних маклерів”, що на загальному фоні ажіотажу, як сороки зліталися на все те, що “блищить” і розтягували по своїм гніздам. Професіоналізм, моральні якості та засоби цих “чорних маклерів” дуже часто ставали предметом обговорення навіть в правоохоронних органах. У деяких таких “сорок” навіть були офіси в центрі міста. – Як застерегтися пересічній людині від аферистів? – Коли ви займаєтесь питаннями, пов’язаними з нерухомістю, уважно вивчайте “історію” об’єкту, потенційних продавців або власників. Краще за все залучити до цього спеціаліста з досвідом і рекомендаціями, який добре розуміється на цих питаннях. Дуже часто, в складних питаннях, набагато дешевше сплатити гонорар спеціалісту, ніж самому наступати на граблі. 22.06.2011 спілкувався Юрiй Кравчук. Роздруковано з сайту: http://panorama-mukachevo.com

Багаті й «бідні» Журнал «Кореспондент» опублікував «Золоту сотню» найбагатших українців. На першому місці той таки Ахметов, який має понад 25 мільярдів доларів. Далі йдуть інші «металурги»: Боголюбов, Коломойський, Пінчук, Жеваго. Голова СБУ Хорошковський займає 19-ту сходинку із 560 мільйонами доларів, а поруч із ним у списку такі відомі постаті, як Черновецький, Тігіпко, Колесников. Брати Суркіси на 47-му місці з 263 мільйонами доларів статку. На 70-й сходинці син Президента України Олександр Янукович (130 млн. дол.). Аж на 93-му місці брати Клички, у яких 53 млн. доларів. Ми вирішили проілюструвати мовою цифр оприлюднений рейтинг найбагатших українців. — Якби найбагатший українець і третя в Європі за заможністю людина Рінат Ахметов вирішив враз продати сотні своїх підприємств, йому вистачило би коштів, щоб цілий рік утримувати половину республік колишнього СРСР. — Якщо сумарні статки «Золотої сотні» ($ 82,9 млрд.) розміняти на 100-доларові купюри і покласти пачку на пачку, то валютний стовп заввишки 91 км практично вийде у відкритий космос, пробивши стратосферу і мезосферу. — Середня зарплата в Україні — 280 доларів. Це означає, що людині з таким доходом треба пропрацювати понад 13 тисяч років, щоб потрапити в «Золоту сотню». А для того, щоб очолити рейтинг, їй довелося би потерпіти 7,62 млн. років. Дві третини українців (66,8 %) вказали на погіршення їхнього матеріального становища за останні 12 місяців, свідчать результати опитування соціальної служби «Українське демократичне коло» на замовлення Інституту політики. Як говориться в повідомленні на сайті інституту, чверть опитаних (26,3 %) відзначили, що їхнє матеріальне становище не змінилося, і тільки 5,9 % вважають, що їхнє матеріальне становище покращилося. Між тим, за результатами опитування, на погіршення матеріального становища за останні 12 місяців вказує більшість населення України в усіх регіонах: у західному — 65 %, у центральному — 69,6 %, у південному — 64,7 % і в східному — 67,6 %. У той же час кожній десятій український сім’ї (11,3 %) не вистачає грошей навіть на їжу, а 43,9 % домогосподарств, хоча і вистачає грошей на їжу, але купувати одяг або взуття вже складно. Опитування також показало, що абсолютну більшість населення України (96 %) тою чи іншою мірою хвилює зростання цін. При цьому абсолютно не хвилює або скоріше не хвилює зростання цін лише 3,9 % громадян.

ЗАКАРПАТСЬКI РІЄЛТОРИ ОБ'ЄДНУДНУЮТЬСЯ 17 червня, в Ужгороді відбулася зустріч рієлторів Закарпаття із президентом Асоціації фахфівців з нерухомості України Асоціації фахфівців з нерухомості України Сергієм Злиднем. Столичний гість поінформував закарпатських спеціалістів про переваги членства в Асоціації, серед яких найголовніша — престиж серед клієнтів та колег по цеху, а також — можливість користуватися національною клієнтською базою, отримувати допомогу кваліфікованих юристів та бухгалтерів, захист у державних інституціях тощо. Йшлося про необхідність прийняття закону про рієлтерську діяльність, який би гарантував надання якісних послуг громадянам та унеможливив роботу «чорних маклерів». Поки ж держава, за словами пана Сергія, не дуже переймається цією проблемою, бо сама безпосередньо працює з громадянами, знімаючи податки. Вихід із ситуації — самооргінізація рієлторів. Членство у загальнонаціональній асоціації, за словами її очільника, дає змогу ініціювати законодавчі зміни та лобіювати інтереси в уряді. Крім того, це дає змогу легше знаходити клієнтів. Втім членство в Асоціації платне, тому дехто з присутніх цікавився можливістю вносити плату частинами упродовж року. Нині Асоціація також активно працює над просуванням у парламенті змін до Податкового кодексу, які б передбачали диференційоване оподаткування для рієлторів- «спрощенців», яких чинне законодавство просто «давить». Нині на Закарпатті практично немає функціонуючого керівництва АСНУ. Є лише наміри створення та укріплення відділення. В професійних колах майбутнім головою громадської організації рієлторів в Закарпатській області частіш за все називають керівніка Мукачівського агентства нерухомості «Меркурій» Сергія Альохіна. Але багато хто схильний до думки, що суміщати роботу потужного агентства і посаду голови АСНУ Закарпаття буде не легко, до того ж територіально не дуже зручно. Щож життя покаже. І наприкінці хочеться всім побажати бути профі в своїй справі. 18.06.2011

в Мукачеві будують два нові гіпермаркети Можливо, що саме так як на фото, буде виглядати краєвид на урочище «Червона гора» через декілька місяців. На околиці Мукачеіва на вулиці Лавківській розпочато масштабне будівництво гіпермаркета «ЕПІЦЕНТР». «Розмах» каже сам за себе: ділянка забудови складає 40000 квадратних метрів, а сама будівля складатиме 12000 квадратних метрів (60м х 200м). Також за інформацією, що є в нашій редакції, поруч з будівельним гіпермаркетом, незабаром розпочнеться зведення великого продовольчого супермаркета схожого на вже існуючий біля ринка «ГІД», що по вулиці Матросова. В період кризи, все це може позитивно вплинути на інфраструктуру і бюджет нашого міста, збільшенням робочих місць та сплатою податків до казни Мукачева. Вже сьогодні оголошено набір на понад 150 робочих місць (читайте газету «Меркурій Мукачево»). Це певний комфорт для мешканців, що мають змогу автомобілем або маршрутним транспортом дістатись за місто, та в одному місці купити практично все, що потрібно. Також відкриття таких великих торгових закладів розвантажить виїзд з Мукачева (вул. Миру, вул. Матросова), які не завжди витримують навантаження, що спрямовано на ринок «ГІД», супермаркет «Барва» та прилеглих бізнесових об`єктів. Але є і негативні наслідки. Багато магазинів та дрібних підприємців не зможуть витримати конкуренцію з такими «монстрами». Вони будуть змушені закриватись, перепрофільовуватись на інші види діяльності, або найматись на роботу в ті ж самі гіпермаркети. На їхньму місці вже сьогодні треба подбати про майбутнє їхньої справи. Що поробишь такий суворий закон бізнесу. Хто точно не в програші, так це власники земельних ділянок, що знаходяться поруч. Після введення в експлуатацію продовольчого та будівельного гіпермаркету, ціна на суміжні земельні ділянки скоріш за все підніметься. 19.05.2011

КАМАСУТРУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ВІЗИ ПО ЄВРОПЕЙСЬКІ За повідомленнями польського TVN 24 pl www.tvn24.pl/1,1702549,druk.html і газети Дело delo.ua/world/polsha-otmenila-vizy-dlja-seks-157403/ польське МЗС вирішило скасувати візовий збір для учасників гей-параду в Варшаві 11 червня з України, Білорусі та Росії. Віднедавна ми дуже добре знаємося на провокаціях. Перше, що захотілося зробити – це прийти під наше Генеральне консульство РП у Львові і зачитати цю інформацію у довжелезній черзі студентів, науковців, бізнесменів, звичайних людей, які заплатили за ці візи 35 Євро і стоять там добами, аби її отримати чи не отримати. Реакція очевидна. Частина натовпу озвіріє остаточно, частина просто заніміє від краси мислення європейських чиновників, а прагматична частина заметушиться у пошуках документів, які підтверджують їхню гомосексуальність з діда-прадіда. Уявляю собі вагончик під Консульством із написом: «Тут можна стати геєм чи лесбійкою. Послуга включає видачу підтверджуючих документів». Останні європейські тенденції у ніби боротьбі із ксенофобією набувають абсолютно збочених форм, які мають такий же стосунок до справжньої толерантності, як події 9 травня - до вшанування комбатантів. Звичайний натурал чи натуралка починають переконуватися, що бути геєм чи лесбійкою набагато вигідніше. Безкоштовні візи від МЗС католицької традиційної Польщі є вагомим аргументом. Якщо вже офіційна дипломатична інституція сусідньої країни популяризує такий спосіб життя і надає аж такі пільги його представникам, то варто спробувати. Залишається запитання: як прохачі безкоштовних віз будуть доводити у Консульствах свою приналежність до сексуальних меншин? Довідкою з ЖЕКу? Зовнішнім виглядом? Демонстрацією партнера? Чи може детальним описом технології любощів у візовій анкеті? Одним словом, не стійте даремно у черзі під Консульством, а активно (чи пасивно, це вже справа смаку) шукайте партнера і подавайте заявку на вступ до гомосексуального товариства. Шлях до Європи вам буде відкритий.

НА ПОВІРЦІ НАШОЇ ПАМ’ЯТІ Чого тільки не прочитаєш сьогодні, не почуєш з теле- і радіопередач. Побільшало фальсифікаторів історії. Та щоб не говорили сьогодні про Велику Вітчизняну війну, як би не перекроювали історію, а люди, які завоювали 66 років тому Велику Перемогу нашого народу над гітлерівським фашизмом, гідні того, щоб їх пам’ятали… І як добре, що керівництво Мукачева турбується про ветеранів, не зважаючи на економічні труднощі й інші проблеми, забезпечує взірцевий порядок на священних могилах визволителів, знаходить можливості надати ветеранам війни максимальну допомогу. Нам, колишнім фронтовикам, завжди приємно, коли одягаємо святкові піджаки з нагородами Батьківщини і йдемо на зустріч з юнаками й дівчатами – студентами, школярами, щоб розповісти їм про великий подвиг в ім’я миру, здійснений нашим народом, який зробив усе можливе, аби врятувати рідну Вітчизну, країни Європи від нацистського поневолення. Тому й сьогодні кажу: земний уклін вам, дорогі побратими-фронтовики, за виявлену безприкладну мужність і відвагу в боях за незалежність Батьківщини. Та боляче бачити, як сьогодні люди без совісті й святості в душі вже й ордени, политі кров’ю на полях Великої Вітчизняної війни продають, вивозять за кордон. От і думаю: чого варта наша совість, наша пам’ять перед тими, хто своїм життям, ранами своїми завойовував мир вчорашнім, сьогоднішнім і наступним поколінням? Великий російський полководець О.В.Суворов говорив: «Війна не вважається завершеною, поки не поховано останнього солдата…». На жаль, наше суспільство досі не має точної цифри втрат, досі не розшукані всі могили тих, кому випала гірка доля загинути за свій народ, свою Вітчизну, так, що й поховати їх було нікому і ніколи – то відступали у 1941-у, то, починаючи з 1943-го, швидко наступали… Вони ж, наші фронтові друзі, залишилися на місцях боїв без імені, лежать уже скоро 70 років, бо 22 червня цього року саме стільки років виповнюється з часу початку Великої Вітчизняної війни. В окопах і траншеях, що стали їх могилами на безкраїх полях, в болотах і лісах. Кращої долі зазнали ті, хто поліг, визволяючи народи Європи від фашистського поневолення: 600 тисяч – у Польщі, 150 тисяч – у Чехії і Словаччині, 140 тисяч – в Угорщині, 69 тисяч – в Румунії, 26 тисяч наших солдат і офіцерів полягло в Австрії. Це офіційно похованих, але й там є немало безіменних могил. Бо досі невідома кількість знищених у концентраційних таборах, розстріляних мирних жителів у місцях масових страт. На жаль, забувають не тільки звірства фашистів, спалені села й міста, розстріляних гітлерівськими катами і їх поплічниками стариків, дітей, жінок з немовлятами на руках, забувається й подвиг визволителів. Свого часу навіть у страшному сні ми не могли допустити, що у Празі, столиці Чехії, населення якої клялося, що ніколи не забуде страшної долі жителів села Лідице, демонтують пам’ятник визволителям, а легендарний танк, який першим прийшов на допомогу повсталим проти фашистів пражанам, відправлять на переплавку в мартенівську піч. Чого дивуватися з чужих, коли й свої чинять так само? Кажуть, що історія з перекрученнями, переписуваннями, дефектами – це, вибачте за грубе слово, повія прикрашена ознаками сифілісу. А у нас історія війни і Великої Перемоги вже не раз «уточнялася й підправлялася» то під Микиту Хрущова, то під маршала Леоніда Брежнєва… В один час з неї викреслили ім’я Сталіна, поспіхом перейменували Сталінград на Волгоград, але тільки у нас. На Заході у військових навчальних закладах вивчають Сталінградську, а не… Волгоградську битву. Потім начисто з пам’яті пропала 18-та армія тільки тому, що «брежнєвська». Уже не перший рік волкогонови і їм подібні чинять наступ на світлу пам’ять воїна-визволителя. Та як не крути, не перекроюй історію, а головним героєм війни завжди був солдат. І у нас, і в усіх країнах світу. Та куди подітися сьогодні від думки: в усіх країнах воїни – найперші громадяни, бо тільки вони зобов’язуються добровільно віддати життя, коли цього вимагатиме доля Батьківщини. І увага держави, як це ведеться з найдревніших часів, була до них особливою. Ветеранів нагороджували не лише орденами й медалями. Але й будинками, земельними наділами, пожиттєвою пенсією, рівною заробітній платі високооплачуваного трудівника. І, звичайно, пошаною та увагою. Запитайте вчорашніх фронтовиків, хто сьогодні з них покладе руку на серце й скаже, що держава наша виділила учасникам Великої Вітчизняної війни бодай один відсоток з того, що одержали б вони – переможці нечуваної битви – в будь-якій іншій країні світу? І хоч від світлого й радісного для нас свята із свят – Великого Дня Перемоги наступного понеділка минає 66 весен, сьогодні з болем у серці змушений констатувати, що ще не скоро в усій повноті та ясності буде оцінено подвиг ветеранів. Нам, мукачівським ветеранам Великої Вітчизняної війни поталанило. Бо міська влада, очолювана Золтаном Ленд’єлом, робить усе можливе, щоб полегшити нашу долю, пам’ятно відзначити День Великої Перемоги, День захисника Вітчизни, День визволення Мукачева й Закарпаття від фашистської окупації. Щиру вдячність висловлюю від імені ветеранських організацій заступнику міського голови Михайлу Лабошу, начальнику відділу внутрішньої політики Івану Лендьєлу… Нам, ветеранам багато не треба. Тільки трішечки тепла, трішечки уваги й людяності, але в масштабах усієї держави. Олександр РУСИНОВ, учасник Великої Вітчизняної війни, гвардії полковник у відставцію.

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ НАЗВАЛИ НАЙБІЛЬШИМ ІНСТРУМЕНТОМ ДЛЯ ШПИГУНСТВА Засновник сайту WikiLeaks Джуліан Ассанж назвав найбільші в світі соціальні мережі Facebook, Twitter, Livejornal «найбільшим інструментом для шпигунства, коли-небудь створеним». За словами творця скандально відомого ресурсу, який публікує секретні документи урядів і великих корпорацій, соціальні мережі автоматизують процес збору конфіденційних даних і полегшуєть роботу спецслужбам США. Facebook є найповнішою в світі базою даних людей, їх взаємин, імен, адрес, місцезнаходження, про їхні зв'язки один з одним, і все це знаходиться на території США і доступно для національної розвідки, заявив Ассанж За словами засновника WikiLeaks, справа не обмежується Facebook. Інтерфейс, через який користувачі добровільно поповнюють гігантську базу даних, вводячи особисті дані про себе і своїх друзів, поряд з соцмережами мають Google, Yahoo і інші великі американські організації, стверджує Ассанж. Коли користувач додає одного в Facebook, він «робить безкоштовну роботу для американських спецслужб, створюючи для них цю електронну базу даних», вважає творець WikiLeaks. Він не стверджує в інтерв'ю, що соцмережі безпосередньо управляється розвідкою США, проте той факт, що спецслужби мають доступ до її даних, вже таїть в собі небезпеку для користувачів. Для цього розвідка може чинити правовий та політичний тиск на керівництво, зазначив Ассанж. В кінці інтерв'ю він підкреслив, що викривальні публікації сайті WikiLeaks - це «всього лише верхівка айсберга», і додав, що дійсно важлива інформація ще не була опублікована.

Страницы:  [1] 2 3 

2002@ www.m-riel.narod.ru Авторское право на информацию и содержимое сайта принадлежит агентству "Наше Мукачево - Меркурий". Использование (распространение, изменение, копирование, др.) информации, находящейся на данном сайте, разрешено только при документальном согласовании с агентством. За нарушение авторского права лицо несет ответственность, предусмотренную действующим законодательством Украины.

Украинская Баннерная Сеть